Звідки пішла назва “Україна”

...

Звідки пішла назва “Україна” 2.89/5 (57.78%) 9 голос[ов]

Україна — древня і водночас вічно юна держава. Уперше назва “Україна” зустрічається в літописах XII століття. Тоді так називали Переяславську землю й ча­стину Галицької землі. Це історичні факти. Але мені подобається старовинна легенда про походження назви нашої країни.

Колись дуже давно Бог ділив землі між різними на­родами, і кожному дісталося те, чого він бажав. Розійш­лися щасливі народи по своїх нових домівках. Аж ось до стомленого Бога підійшов чоловік, і боляче було дивитися на нього: худий, босий, у латаній-перелатаній сорочці, а на руках — важелезні кайдани. “Ледве ви­брався я з неволі, — сказав чоловік. — Дай мені, Боже, хоч клапоть землі”, “Пробач, дитино, — відповів Бог. — Усі землі роздав, усі народи наділив. Нічого не лишило­ся”. Схилив у тузі голову бідолашний чоловік. “Га­разд, — нарешті промовив Бог. — Є в мене окрайчик землі, для себе залишив. Що ж, бери та будь щасливий”. А від того окрайчика, що його Бог тому чоловікові по­дарував, і пішла назва “Україна”.

 


Завантаження...

Схожі твори

  • Яким має бути справжній друг Напевне, людина не вижила б, якби в неї не було родини і друзів, адже просто неможливо бути самому. У школі, на роботі, просто на вулиці нам буває необхідна допомога друга. Дружба — не […]
  • Не краса красить, а розум Коли ми вперше зустрічаємо якусь людину, ми найперше дивимося на її зовнішність, адже простіше почати спілкуватися з тим, хто подобається тобі на вигляд. Але навіть дуже гарна на обличчя […]
  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі Напевне найпрацьовитішою істотою у світі природи є бджола. Її праця важка: маленька комаха будує свою хатку, збирає нектар із квітів, потім перероблює його на мед. Але саме за цю важку […]

Коментарі

11 коментарів до “Звідки пішла назва “Україна””
  1. глоб сказав:

    У 1132 році після смерті Мстислава «Великого» Русь поступово розпалася на окремі князівства, тобто «уКрайни», «Оукраини» або «Крайни». Всі три назви “Крайна», «Оукраина» і «уКрайна” можна зустріти в Іпатієвському літопису, були широко поширені на Русі і є синоніми, які мають одне слов’янське походження, їх загальний корінь “кра” і прийшло воно на Русь з Візантії в перекладі із старогрецького слова tmhma, що означає “відрізок”, “шматок”, “відрізаний від центру шматок землі”. За версією українського дослідника С.Шелухина літописець в Іпатьевському літопису використовував дані з грецької хроніки Георгія Амартола в перекладі старослов’янською мовою. Даний корінь можна зустріти в українських словах “краяти”, “кравець”, в російському “кроить”, словенському krajat, чеському krajeti. Отже, в літописах поняття “Україна” встречається як «окрема» частина, така, що відкроєна, тобто відрізана від центру, що свідчить про те, що нашим предкам доводилося відвойовувати рідну землю у загарбників.

  2. глоб сказав:

    Деякі дослідники знаходять аналоги в словенській Krajina, vojvodstvo Kranjsko (Словенська Крайна) – історична область в Словенії, в басейні верхів’я річки Сава, – територія відторгнута від словенських земель Габсбургамі в XIV-XIX століттях і повернена після розпаду Австро-угорської імперії Словенії по Рапальському договору 1920 року і Італією в 1947 році за Паризьким мирним договором. Існують сучасніші підтвердження, наприклад, Сербська Країна та Краина Сербська – території етнічних сербів, оторжені від своєї історичної Батьківщини – Сербії. Інші історики вважають вірогідним індоєвропейський корінь (s) krei – (відділяти, різати), схожим із старослов’янським “кра”, грецьким словом tmhma і аналогічний німецькому слову AuSland, яке означає зовнішня земля, за кордоном.

  3. ukr сказав:

    Першу згадку слова ” Оукраина” знаходимо в Ипатьевскому літопису 1187 року, після передчасної смерті молодого князя Володимира Глібовича Переяславського : “плакашася по немъ вси Переяславци. у немъ же Украйна багато постона” (ПСРЛ, СПб., 1843.р., т. 2, вып. 3., с. 134)
    Так хто ж такий -князь Володимир Переяславський і чому плакали про нього переяславці ( т.е.мешканці Переяславського князівства) і що ж це за країна ” Оукраина”, яка разом з переяславцями “багато постона”?

  4. ukr сказав:

    Володимир Глібович ” Переяславський” – правнук Владимира Всеволодовича ” Мономаха”, онук Юрія Володимировича ” Довгорукого”, племінник Андрія Юрійовича ” Боголюбского”, син Гліба Юрійовича – Великого князя Київського, отруєного в Києві в 1172 році. У 1168 році Андрій Юрійович ” Боголюбский” виганяє Мстислава Изяславича з Києва і приєднує Київське князівство (правда, ненадовго) до Володимиро-Суздальського князівства, посадивши на престол в Київ свого рідного брата Гліба Юрійовича (як зараз сказали б сучасники – «переведено на підвищення до Київа з Переяславля»), а його син Володимир Глібович по спадкоємству стає Переяславським князем. До 1187 року Київське і Переяславські князівства стають звичайними уделами, за який боролися між собою Володимиро-Суздальські, Чернігівські, а пізніше і Галицько-волинські князі. У 1187 році Володимир Глібович помирає від ран, отриманих при облозі Переяславля в 1186 році половецькою ордою хана Кончака, про що і оповідає літописець.

  5. ukr.глоб сказав:

    Тобто “Оукраина” або “Украйна” – це в 1187 році Ростово-Суздальська земля,Заліська Украйна, тобто Володимиро-Суздальске князівство (край Русі, т.е.”.відрізаний від центру”, область з краю Русі), мешканці якої і оплакували разом з переяславцами за словами літописця смерть одного зі своїх Юрійовичей. Двома роками пізніше, в 1189 р., терміном ” Оукраина” позначається інша земля – Галицьке князівство (відрізаний край Русі, “шматок з краю Русі”), коли Князь Ростислав прийшов в галицьку ” Оукраину” (ПСРЛ, СПб., 1843.р., т. 2, вып. 3., с. 138.). У Галицько-волинському літописі (1213 р.) відзначається, що галицько-волинський князь Данил Романович зі своїм військом звільнив землі, приєднавши до своєї держави “Берестій, Угровеськ, Верещин, Стовпі, Комів і усю Украйну”. Украйной тут літописець назвав північно-західні землі Волині, про що підтверджує відомий український історик Костомаров, тобто теж область на краю Київської Русі, “відкроєна земля від центру”.

  6. glob сказав:

    Отже,ці наведені факти наочно підтверджують те, що в спорі між прибічниками двох теорій походження слова УКРАЇНА як степова країна (тюркс.), тобто начебто прикордонні землі Переяславського князівства, населені кочівниками (у літописі озвучене ” переяславці”, тобто жителі Переяславля, а не пограничні землі князівства, населені кочівниками та одночасно Оукраина яка много постона!!!) і Україна – центр, земля, крайна,” внутрення земля” тобто на думку Красуцького і його сучасних прихильників землі Київського князівства (які були Руссю, Рутениею (латин.), Руссиею (греч.) !!!, але ніяк не Оукраиною,вкраїною,крайною і т.п. ) – істина завжди лежить посередині.

  7. глоб сказав:

    Володимир Глібович ” Переяславський” – правнук Владимира Всеволодовича ” Мономаха”, онук Юрія Володимировича ” Довгорукого”, племінник Андрія Юрійовича ” Боголюбского”, син Гліба Юрійовича – Великого князя Київського, отруєного в Києві в 1172 році. У 1168 році Андрій Юрійович ” Боголюбский” виганяє Мстислава Изяславича з Києва і приєднує Київське князівство (правда, ненадовго) до Володимиро-Суздальського князівства, посадивши на престол в Київ свого рідного брата Гліба Юрійовича (як зараз сказали б сучасники – «переведено на підвищення до Київа з Переяславля»), а його син Володимир Глібович по спадкоємству стає Переяславським князем. До 1187 року Київське і Переяславські князівства стають звичайними уделами, за який боролися між собою Володимиро-Суздальські, Чернігівські, а пізніше і Галицько-волинські князі. У 1187 році Володимир Глібович помирає від ран, отриманих при облозі Переяславля в 1186 році половецькою ордою хана Кончака, про що і оповідає літописець.

  8. ukr сказав:

    Тобто “Оукраина” або “Украйна” – це в 1187 році Ростово-Суздальська земля,Заліська Украйна, тобто Володимиро-Суздальске князівство (край Київської Русі, т. е”.відрізаний від центру”, область з краю Русі), мешканці якої і оплакували разом з переяславцами за словами літописця смерть одного зі своїх Юрійовичей. Двома роками пізніше, в 1189 р., терміном ” Оукраина” позначається інша земля – Галицьке князівство (відрізаний край Русі, “шматок з краю Русі”), коли Князь Ростислав прийшов в галицьку ” Оукраину” (ПСРЛ, СПб., 1843.р., т. 2, вып. 3., с. 138.). У Галицько-волинському літописі (1213 р.) відзначається, що галицько-волинський князь Данил Романович зі своїм військом звільнив землі, приєднавши до своєї держави “Берестій, Угровеськ, Верещин, Стовпі, Комів і усю Украйну”. Украйной тут літописець назвав північно-західні землі Волині, про що підтверджує відомий український історик Костомаров, тобто теж область на краю Київської Русі, “відкроєна земля від центру”.

  9. glob сказав:

    У новгородських літописних джерелах ХІІ – ХІІІ століть землі Двіни і біломорських біля Білого Моря, які починали освоювати новгородці, називають ” Украйной”, ” Оукраиной” (край Русі). Потім, у міру тиску кочівників з півдня і сходу (волзькі булгари, печеніги, половці, монголо-татари, тобто монголи з “тартарии-страни пітьми”), поляків,угорців і литовців із заходу і у міру розширення території Русі-Рутенії до Оки (включаючи землі вятичей) та Поволжья від Русі остається тільки дві ” Украйни”, ” Оукраини” або ” крайни”, а саме: Галицько-волинське і Володимирсько-Суздальське князівство (новгородська земля ставати залежною від Владимирско-Суздальського князівства).

  10. glob сказав:

    Хроніка Стародавньої Литви (Литовська і Жмудская від 1256 і 1263г. ) говорить про околиці “Краины руские”, розташовані від центру, – Вильна до верхів’їв Німану : “По смерті Радивиловой Миксайло, син його, вступив на князство Новгородське і Подляское, також і всъ краин росіяни від Вильна аж до жродел Неманов відчистимо тримав правом”. Літописи Московського царства або Московії також знають ” оукрайни ” украйни”, ” крайни”: холмську, курську, калузьку, Слобідську, Псковську, Смоленську, Татарську, Мордовську, Сибірську. “…Во Сибирской во украйне, во Даурской стороне…” ( З сибірської народної пісні)

  11. glob сказав:

    Після унії Литви з Польщею у кінці XVI століття ( Люблінська унія 1569 року) польські документи почали іменувати ” Оукраной” частина земель Речі Посполитої, яка лежала у Дніпра. Це були на ті часи польські пограничні воєводства: Київське, Брацлавске і частина Подільського. Самуїл Грондский, польський автор історії Хмельниччини, писав близько 1660 г: “Margo enim polonice kray; inde Ukrajna, quasi provincia ad fines regni posita”, що означає: “Латинське margo (межа, рубіж),по-польськи край, звідси україна – як би область, розташована з краю королівства”.

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


+ 7 = чотирнадцять



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)