Український рушник


Український рушник 2.33/5 (46.67%) 3 голос[ов]

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

А. Малишко

Український рушник — це не просто вишитий шматок полотна, як можна бу­ло б подумати. У народі раніше говорили: «Хата без рушників — як родина без дітей». Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глиби­ну безмежної любові до всіх, щедрість, гостинність. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.

У кожній родині, де підростала дівчинка, скриня мала повнитися рушника­ми. Їх дбайливо оберігали, ними навіть хизувалася — гостям і сусідам неодмін­но показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні. Дати рушника означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля.

Добре, що в школі є уроки українознавства. Цікаво слухати про давні укра­їнські символи, про їх значення. Тепер я знаю, що для українських рушників характерні спільні ознаки.

Проте кожен регіон має своєї відмінності як за формою, так і за способом виготовлення, оздобленням, кольоровою гамою. Але здебільшого для всіх рушників характерний червоний та чорний кольори. Червоні й чорні тради­ційні нитки вимальовували на полотнах дивні узори. На одних темне листя перепліталося з червоними квітами і пишними ягодами, вишивалася червона калина з темними листками, красувався хміль. На інших вишивали пта­хів: переважно журавлів та голубів. «Червоне — то любов, а чорне — то журба», — писав поет Андрій Малишко. І в цих кольорах відбилася вся історія нашого народу.

Візерунки на рушниках мають особливе значення — то ніби обереги від злої сили, від лиха.

Раніше свяченим рушником витирали дитину, щоб збити жар, тобто високу температуру. Рушником зв’язували молодих, щоб завжди були разом. З ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого. Рушником зустріча­ли родичів і гостей, ним прикривали хліб на столі. З рушником проводжали людину в останню путь.

І в наші часи український народ не розлучається з рушником — традицій­ним елементом оселі і святковим символом.

Вишитий рушник прийшов з тієї ж сивої давнини, що й народна пісня. І те­пер, дивлячись у ту саму давнину, ми бачимо не полотно з яскравими нитка­ми, а долю українського народу, вишиту на ньому.

Схожі твори

  • Твір «Як я уявляю щастя» Кожна людина починаючи зі свого народження має право на особисте щастя у своєму житті. Але ж чому одні його отримують, а інших щаслива доля минає стороною? Та й що таке щастя для […]
  • Твір на тему: «Радість різдва». Християнська етика. 7 клас. Вже багато століть український народ святкує Різдво Христове – одне з найкращих свят, що дуже шанується нашими співвітчизниками. Різдво являє собою чудове свято, що поєднало в собі […]
  • Твір-опис процесу праці за власним спостереженням Моя мама усе життя працює швачкою і має настільки великий досвід у цій професії, що мені інколи здається, що вона навіть з закритими очами зможе працювати на швейній машині та не […]

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


9 + = одинадцять



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)