Твір на тему: «Жити гідно – що це значить?»

...

Твір на тему: «Жити гідно – що це значить?» 4.15/5 (83.08%) 13 голос[ов]

Твір на тему: «Жити гідно – що це значить?»

Гідний, як позначено в старовинному словнику Даля, це – людина, що заслуговує, належна, пристойна, діє згідною з вимогами правди, честі. Інакше кажучи, «гідна поваги», «стоїть довіри», «заслуговує уваги», «належна» – така, якою повинна бути Людина з великої букви», «належна – людина, яка володіє високим почуттям обов’язку, відповідного вимогам свого часу», «пристойна в поведінці», «згідною з вимогами правди, честі», не відступає від правил правди і честі ні за яких обставин.

Бачите, як багато сенсу в одному єдиному слові, яке ми, часом, не часто згадуємо. Тим часом, все наше життя складається з вчинків гідних і недостойних, вчинків, які відповідають законам, за якими живе наше суспільство, і не тільки в законах, прийнятих державою і записаних в розділах нашої конституції, справу і, в так званих, неписаних законах людських відносин.

Напевно, кожна людина мріє жити гідно, але чи кожен знає, як це зробити? На мій погляд, про наше життя судять нащадки по тому, яка про нас залишилася пам’ять, які справи і вчинки ми здійснили, тому потрібно прожити життя так, щоб добра пам’ять про тебе залишилася в серцях людей. Наше життя таке коротке, тому його потрібно прожити якомога яскравіше і цікавіше.

Зараз багато людей піклуються тільки про свої інтереси, забуваючи про такі людські якості як любов, доброта, взаєморозуміння. Вміти чути ближнього, розділяти турботи і радості, допомагати нужденному – чи не це значить жити гідно? Робити добро, нічого не просячи взамін. Чи не цього нам так зараз не вистачає? Адже якщо ти будеш допомагати людям, пам’ять про тебе буде жити в їхніх серцях. На мій погляд, якщо в старості тобі буде про що згадати, чим пишатися, значить, ти прожив життя не даремно.

Мені здається, дуже важливо прожити життя, не замикаючись у собі, думаючи не тільки про свої інтереси, а й про оточуючих тебе людей, про навколишній світ. Я думаю, що гідною людиною не народжуються, а стають, тому так важливе самовиховання і самоосвіта. Якщо ти зумів виховати в собі людські якості, любов і доброту по відношенню до людей, то ти можеш з впевненістю сказати, що прожив життя не даремно.

Я захоплююся життям видатних людей, їхні твори увійшли в історію, а пам’ять про них буде вічно жити в наших серцях. Вони залишили помітний слід на землі. Кожен з нас повинен задуматися над тим, що зробив він для людей? Яку пам’ять залишив про себе? Ще з дитинства батьки намагаються вкласти в нас найкращі якості, які допоможуть нам у подальшому житті, стануть надійною підтримкою і опорою в цей нелегкий час. Але далеко не кожен зберігає найкращі якості. Життя робить нас грубими, черствими егоїстами, які думають тільки про свою наживу. Дуже складно бути гідною людиною до кінця. І тільки той зможе сказати, що залишився гідною людиною до кінця, хто витримає випробування життям. Звичайно, зробити це дуже важко, але тільки від нас залежить, чи буде гідним наше життя.

Але що потрібно робити, щоб залишатися гідною людиною? Першим законом має бути повага до самого себе. Треба берегти гідність, не робити нічого ганебного навіть в таємниці, бути готовим кожну свою думку висловити вголос. Потрібно піклуватися лише про те, щоб узгоджувати свої вчинки зі своїми переконаннями. Людина гине, коли вступає в угоду з совістю. Докори сумління в самому прямому сенсі наносять незагойні рани внутрішньої сутності людини. Не менш важливо бути чесним наодинці з собою. Чесність робить людину цілісною. Коли людина думає, говорить і робить одне і те ж, то її сили потроюються.

Честолюбство – не порок, бо воно природне, безкорисливе і великодушне. Але необхідно остерігатися марнославства: воно немічне, заздрісне і спустошливе. Слава біжить від того, хто її домагається, і сама віддається тому, хто перед нею не підлещується. Тому потрібно старатися завжди бути самим собою: БУТИ, а не здаватися, грати тільки самого себе. Тільки так можна збудувати своє самобутнє Я, тільки так можна створити власне буття, а не зникнути в жалюгідному животінні.

Потрібно творити себе щохвилини, діяти завжди так, щоб у кожному вчинку проявлялося саме твоє неповторне, норовливе, сміливе Я. Усяке лицемірство, угодовство, пристосуванство роз’їдять власну сутність як іржа залізо. А здійснити подвиг, що став метою, або мету, що стала подвигом, значить здійснитися самому в цьому світі, відбутися у своєму доленосному самовираженні. Тільки той, хто, знехтувавши житейською «розсудливістю», одержимий однією Ідеєю – побачити Перемогу. Ступінь здатності людини самозабутньо жити одним почуттям, однією мрією, є мірилом його духовності. Лише той, хто може полум’яно ненавидіти, може і полум’яно любити.

Треба яскраво горіти. Згубний не блискавичний спалах гніву, а затаєна зловтіха. Той, хто буде жити в злагоді з усіма, той не буде в злагоді з собою. Якщо у людини немає ворогів, значить немає у неї і твердих переконань. Але необхідно вміти вибирати собі ворогів і не стріляти з гармати по горобцях. Проявляти мстивість підчас все одно, як хвицнути осла за те, що він брикнув тебе. Не слід забувати, однак, що поїти змію молоком – тільки збирати в ній отруту.

Не треба жартувати з блазнем, не бути відвертим з пошляків, не водити панібратство з усякою сволотою, щоб вона не вважала тебе рівним собі. Не слід ділитися ні з ким своєю слабкістю: від одностороннього роззброєння можна ослабнути в очах інших. Не треба принижуватися до виправдань перед покидьками, коли спіткнешся: лише той не падає, хто ніколи не підіймався вгору. Древні казали, що орел до курей може спускатися, але курям до орла ніколи не піднятися.

Потрібно завжди бути ввічливим, але слід стримувати й свою чемність: хами цього не розуміють і приймають за догідливість, не менш важливо бути вірним собі: найбільше втіха – мати опору в самому собі і не знати зради. Жити треба повнокровно, насолоджуватися природними радощами життя. Насолода сама по собі ні моральна, ні аморальна. Але якщо потяг до насолоди перемагає в людині волю до самоствердження, то вона гине. Треба бути праведним, але пам’ятати: правда не в тому, щоб викривати чужі таємниці і оголювати чужі виразки. Якщо ти скажеш горбатому, що він урод, це теж буде правда, але вона не зробить тобі честі. При цьому слід приборкувати свої промови, жести і спонукання. Ніколи не слід говорити про відсутню людину того, чого не скажеш їй в очі.

Треба бути сильним і справедливим, створити своє цілісне, нетлінне Я, що переживе тлінну оболонку, стойко терпіти невдачі: це теж безцінний досвід. Ніколи не слід впадати у відчай: зневіра притягує біду. Удари долі існують для того, щоб викликати до життя духовну міць людини. Суворі випробування сприяють утвердженню незламної волі, як вищого духовного початку в людині. Добра воля гартується тільки в боротьбі зі злом. У цій боротьбі кожен своєю дією або ганебною бездіяльністю так чи інакше бере участь. У цій боротьбі кажна людина може залишатися гідною, якщо буде виконувати перелічені вимоги.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


п'ять − 3 =



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)