Твір на тему: «Видатний український хореограф П. П. Вірський» |

Твір на тему: «Видатний український хореограф П. П. Вірський»

...

Голосуйте за цей твір

Твір на тему: «Видатний український хореограф П. П. Вірський»

Корінний одесит з потомствених дворян П. П. Вірський ріс у сім’ї, де дідусь займався банківською справою, а бабуся була випускницею Інституту шляхетних дівчат. Батько – інженер, любив літературу і театр. Передбачалося, що і Павло піде по його стопах, точним наукам навчатиметься у Німеччині. Почав Павлик з престижною Рішельєвської гімназії. Однак математика була не його коником. А ось музика – завжди на відмінно. Він ніби був народжений для танцю – стрункий, пластичний, музичний. По неділях родина відвідувала одеську оперу – туди часто приїжджали імениті гастролери. Мабуть тоді Павло і вирішив присвятити життя мистецтву.

Після революції життя змінилося. Щоб не померти від голоду, чоловіки ходили на пляж, мочили в морі канати, сушили їх і збирали сіль. На виручені гроші жили. Павло працював на будівництві, був сторожем, статистом в оперному театрі. У 1923 році, закінчивши гімназію, він вступив до Одеського музично-драматичного училища, а після нього – в Московський театральний технікум. Жив впроголодь. На чотири копійки купував у візницькій їдальні обід.

«Віртуоз па» прийшов в балет не в 6 років, як звичайні діти, а після 18. Але вже в студентські роки він став мріяти про власний підхід: оживити академічний танець народним, оформивши цей мікс театральним дійством. Наприклад, студент Вірський для випускного придумав сценку з п’яним матросом. За лаштунками влазив на двометрову драбину і, коли починалася музика, вивалювався до публіки. Зал сміявся до сліз. Номер захотів купити керівник Вірського – знаменитий Асаф Мессерер. Однак артист від торгу утримався. Він працював з цим номером в нічному клубі і отримував за виступ аж 25 рублів! Колосальні гроші!

Перед війною Павла Павловича запросили балетмейстером до київської опери. Пообіцяли квартиру. Вірський приїхав. Але квартири не було. Він жив у готелі і не дуже від цього страждав. Міг придумувати танці, сидячи на підлозі, на столі, в коридорі. І тут житло запропонував Київський військовий округ з умовою, що Вірський стане балетмейстером їх ансамблю. Він погодився. У війну їздив по фронтах, діставшись аж до Сталінграда, де його побачив Александров – автор музики гімну СРСР, і відвіз до Москви. Вірський став балетмейстером Червонозоряного ансамблю танцю Московського військового округу, яким керував Александров. Але коли життя в Білокам’яній було налагоджене, Вірського знову спокусила Україна.

У роботі він був надзвичайно суворий. На репетиціях сам працював до сьомого поту – його рушник можна було вичавлювати. Коли у танцюристів щось не виходило, особисто виконував складні піруети. Кінорежисер Володимир Хмельницький згадував: «Красень, завжди прекрасно одягнений. Він був незалежний, але вдачі крутої. Міг до сліз балерин доводити – кричав: «У тебе що, дві ліві ноги?», іноді й свою палицю в хід пускав. Але на нього не ображалися. Він дбав про кожного танцюриста, вибивав квартири, путівки, ставки. Знали, що вимогливим він був і до себе». Натхнення до нього приходило в найнесподіваніший момент. Під час бесіди за столом він раптом починав наспівувати, пританцьовувати…

Ансамбль багато гастролював. «Це нашестя українських козаків зводить парижан з розуму», – писали французькі газети. Сальвадор Далі після концерту запрошував Вірського на обід. Ігор Стравінський проговорив з Вірським цілу ніч. Мао Цзедун кликав ансамбль в Китай на чотири місяці. У 1975 році Ансамбль танцю УРСР був на гастролях в Америці. Після виступу до Павла Вірського підійшло елегантне подружжя з маленькою дівчинкою і подякувала маестро за задоволення. Після розмови звідкись виринули співробітники КДБ, що супроводжували артистів, і поцікавилися у Вірського, чи знає він співрозмовника. Він не знав. Виявилося, це був нацистський злочинець Отто Скорцені… За Вірським почалося стеження. Яких тільки стукачів ні впроваджували в його ансамбль. В оточенні артиста виник вакуум: замовк телефон, перестали бувати гості. Підтримав Павла Вірського Щербицький. Перший секретар ЦК КПУ на ювілей надіслав йому вітальну телеграму. І лише після цієї депеші «друзі» повернулися, а в квартирі знову задзвонив телефон.

У 60- 70 – ті роки минулого століття засновник Національного академічного ансамблю народного танцю України, який сьогодні носить його ім’я, Павло Вірський своїми аншлаговими гастролями на всю планету заявив: «Ми – з України!». Французькі газети писали: «Це нашестя українських козаків зводить парижан з розуму», «Такої феєрії фарб, ритму, красивих осіб Париж ще не бачив». Метр сюрреалізму іспанець Сальвадор Далі відвідує його концерти, а потім запрошує Вірського на обід. За горло зайнятий великий Ігор Стравінський ніч безперервно розмовляє з народним артистом Радянського Союзу Вірським. Паризький киянин Серж Лифар не вилазить з концертів Павла Павловича і пише його дружині, солістці ансамблю Валерії Котляр-Вірській: «Дивній, улюбленій балерині». Мао Цзедун на чотири місяці запрошує ансамбль на гастролі в Китай. Виступати у В’єтнамі кличе Хо Ши Мін. Українським артистам аплодують Симона Синьйорі, Ів Монтан, Антоніо Гадес. Не кажучи вже про співвітчизників. Сам Сталін в особистій бесіді давав поради Вірському. А Хрущов тиснув руку Павлу Павловичу і розціловував його дружину.

Помер Павло Павлович Вірський 5 червня 1975 року. Похований видатний український хореограф в Києві на Байковому кладовищі.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


дев'ять + = 14



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)