Твір на тему: «Не має на світі нічого страшнішого за не людяних людей»

...

Голосуйте за цей твір

Твір на тему: «Не має на світі нічого страшнішого за не людяних людей»

На жаль, зараз серед людей живе твердосердя і байдужість . Погоджуються з цим далеко не всі люди , і це цілком зрозуміло. Мало хто здатний і бажає зізнатися у власній байдужості . Кожен або майже кожен вважає, що робив дуже багато добра. Але в більшості випадків це «багато» було зроблено для рідних і близьких людей, а потім вже для інших – чужих. І лише деякі несли допомогу для малознайомих, так званих «чужих». Так, це цілком нормально і закономірно, але вихід за межі власного, рідного кола в основі – неясний і туманний.

Найчастіше можна почути нарікання на адресу тієї людини, яка дієво намагається допомогти нужденним і знедоленим. Звучить все одна і та ж жорстка відповідь: «нехай самі виплутуються; сам кашу заварив; потрібно думати, що робиш; до чого мені допомагати чужим». Всюди можна помітити байдужість. Йдуть війни, відбуваються кровопролиття, вмирають, чи хворіють, голодують мільйони людей у світі. Але серед видимої грамотності людина далеко зайшла у своїй зарозумілості і нелюдяності. Побиті фрази: «моє – не моє; і без мене давно все вирішено; без мене обійдуться, а я з боку буду спостерігати».

Байдужість проявляється і в повсякденному житті суспільства: на підприємствах, в шкільних установах, в бізнесі. Буває тупа байдужість і в великих відкриттях, коли люди з острахом, зневажливо ставляться до оточуючих. Але байдужості і нелюдяності можна уникнути, якщо усвідомити сенс Життя на Землі; усвідомити – хто ми, навіщо прийшли в цей Світ; якщо усвідомити себе істотою, яка не просто живе на Землі, а Людиною. Якщо ми навчимося Любити – прийдемо до співчуття і взаємодопомоги. Кожен з нас , перебуваючи де б то не було, здатний внести крихту людяності в життя суспільства, і тоді мільйонна кількість цих крупинок створить блискучий алмаз Життя.

Хтось сказав: «я шкодував людей, що потрапили в біду», але його жалість розсіялася при першому ж страху за своє благополуччя; хтось допоміг, живучи в розкоші, але лише від надлишку; хтось поспішав на допомогу, але допомога його була лише для того, щоб вирости в очах громадськості і зуміти зайняти вчасно певні місця, керівні посади. Але як добре, що серед цього різнобарвного випромінювання енергій ми можемо спостерігати і допомогу безкорисливу, просочену співчуттям і Любов’ю до всіх живих істот Світу. Люди, що несуть таку допомогу, вносять гармонію всюди, де б вони не знаходилися.

Іноді можна почути питання: як зробити те чи інше добре діло? На що можна відповісти – з Любов’ю, доцільністю, прагненням прийти на допомогу. Там, де розквітає байдужість – немає майбутнього, але все приречене на вимирання, бо жодну добру дію не було зроблено в байдужості і відсутності Любові. Жодне високий твір мистецтва не міг бути створений в байдужості і без Любові, адже все створювалося лише на благо майбутніх поколінь; закладався найпотужніший енергетичний потенціал: будь то картина, музика, проза, вірш тощо.

Не потрібно плутати не людяність і байдужість з доцільністю, бо часто під байдужістю і нелюдяностю зароджуються хитрощі виправдання, що несуть лише шкоду. Але мудра людина зуміє відрізнити одне від іншого.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


− п'ять = 3



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)