Микола Віталійович Лисенко народився 10 березня 1842 року в селі Грільках Кременчуцького повіту, в родині поміщика. Дитинство і ранню юність провів у рідному селі. Тут він долучився до української народної пісні і на все життя полюбив її.
Після закінчення в 1864 році фізико-математичного факультету Київського університету Лисенко вирішує присвятити себе музичній діяльності і їде за кордон. У Лейпцигу він продовжує музичну освіту, розпочату ще в Харкові, під час навчання в гімназії.
Один з перших творів композитора – «Заповіт» на слова Т. Шевченка – приніс автору широку популярність. Ця пісня стала народною.
Протягом усього життя композитор збирав, вивчав і розробляв у своїх творах справжні мелодії української народної музики. Спадщина його в цій області представляє велику цінність – до 500 зібраних, записаних і оброблених народних пісень, опублікованих у багатьох збірках. Багато що з народнопісенних обробок Лисенка і в даний час продовжує прикрашати репертуар концертної естради.
У 1874-1876 роках Лисенко жив у Петербурзі і вчився у Н. А. Римського-Корсакова. У 1890 році Лисенко закінчує героїко-патріотичну оперу «Тарас Бульба».
Найбільш яскраво видатне обдарування композитора проявилося в оперній творчості. Крім названої опери «Тарас Бульба», їм на сюжет творів М. В. Гоголя створені опери «Ніч перед Різдвом» і «Утоплена» за «Травневою ніччю». Величезною популярністю користується опера Лисенка «Наталка-Полтавка». Протягом багатьох десятиліть вона не сходить зі сцени і завоювала гарячу любов масового слухача.
М. Лисенко – автор численних творів найрізноманітніших жанрів. Його перу належать опери, романси, балади, кантати, думи, фортепіанні рапсодії, сюїти, п’єси для скрипки, віолончелі, флейти і інших інструментів.
У всіх творах композитора переважає українська народна музична тематика, з її характерними рисами – чарівною співучістю, простотою, виразністю. Помер Микола Віталійович Лисенко в 1912 році в Києві.
Справжня народність, яскраво виражений національний колорит, висока майстерність властиві кращим операм Лисенко – «Тарасу Бульбі» і «Наталці-Полтавці». У першій слухача захоплюють монументальні музичні картини, яскраво окреслені художні образи, епічна широта. У « Наталці-Полтавці» полонять глибока серцева теплота, м’яка лірична задушевність мелодій. Недарма арії з цієї опери стали справді всенародним надбанням.
Кращі російські та українські музиканти за життя М. Лисенка високо цінували його чудовий талант і видатні заслуги у розвитку української музичної культури. Найширше визнання творчість класика української музики отримало після Великої Жовтневої соціалістичної революції. У радянський час чудові оперні твори Лисенка здобули гідне сценічне втілення. Вони не сходять зі сцен оперних театрів і сьогодні.