Твір на тему: «Хто любить, мусить розділити долю того, кого він любить» |

Твір на тему: «Хто любить, мусить розділити долю того, кого він любить»

...

Твір на тему: «Хто любить, мусить розділити долю того, кого він любить» 3.90/5 (78.00%) 10 голос[ов]

Твір на тему: «Хто любить, мусить розділити долю того, кого він любить»

Про любов мало говорити не доводиться, а говорити багато можна нескінченно, так і не з’єднавши мотузочки вічних питань і відповідей, починаючи від «любить – не любить», «моя перша любов» і закінчуючи «У чому щастя кохання». І можна сказати словами Фредді Мерк’юрі: «Краще один рік любові, ніж життя на самоті», а можна просто написати твір-роздум на тему «Любов в житті людини». Просто і від серця. Взагалі, ось так, а далі будьте відверті самі. Напевно, кожен знайде, що сказати. Або промовчати.

«Спалах світла – любов». Любов – це спалах світла і жменя зіркового блиску, що наповнює сенсом життя звичайної людини. Яскрава, як розжарене сонце. Ніжна, як мерехтливий місячний відблиск. Глибока, як бездонний океан. Велика, як безкрає весняне небо. Досить часто вона приходить несподівано. Так вривається в розкрите вікно стрімкий квітневий вітер, роздмухує штори-вітрила, обволікає свідомість п’янким ароматом пристрасті, відбирає залишки тверезого розуму, підштовхує до необдуманих, божевільним вчинків. А іноді вона підкрадається нишком. Як бувалий мисливець терпляче вистежує по ледь видимих слідах лісову дичину, так і вона роками чекає ту мить, коли зможе вразити своєю стрілою жертву, яка нічого не підозрює. А потім в серці людини зароджується любов.

Немає більш світлого почуття, ніж любов. Вона наповнює душу теплом і світлом, розповзається по клітинках трепетним хвилюванням, змушує літати від щастя, дарувати коханій людині блаженство. Немає більш суперечливого почуття, ніж любов. Вона завдає болючі удари по самолюбству, гордості, самовпевненості і надії. Вона руйнує мрії і розбиває серця, якщо умирає.

Є люди, які роками чекають її приходу, але в ту мить, коли вона стукається до них у двері, вони намагаються захиститися від душевного болю і починають зводити навколо свого серця нездоланні перешкоди – гірку невіру і крижану байдужість, прирікаючи себе на вічну порожнечу. І щасливий той, хто не противиться коханню. Його безсонні ночі виткані думками про мрію. Його дні випромінюють світлу радість і вселенську ніжність. І кожна мить його життя наповнена змістом, і жодна хвилина не прожита безцільно. Весь світ біля його ніг. Тому що з ним – любов. Тому що він – любимий. Уходить кудись злість, байдужість, хаос. Залишається стан душі, коли хочеться жити, любити, дихати і співати, коли хочеться розділити долю того, кого він любить.:

І я вражаю, що той, хто любить, мусить розділити долю того, кого він любить. Це однозначно тільки так! І в нещастях, і в радості, у багатстві і в бідності, у хворобах і в здоров’ї. Бо люди, які поєднують свої життя, беруть на себе рівно половину хреста (долі, спадку, вад, митарств – як хочете це назвіть) – свого чоловіка чи дружини. Інакше й бути не може! Люди з’єднуються на своєму життєвому шляху для того, щоб пройти його разом, розділяючи на ньому усі труднощі та радощі!


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


9 + дев'ять =



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)