Твір на тему: «Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського «Злочин i кара» |

Твір на тему: «Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського «Злочин i кара»

...

Твір на тему: «Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського «Злочин i кара» 5.00/5 (100.00%) 1 голос[ов]

Твір на тему: «Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського «Злочин i кара»

У романах Достоєвського майже всі провідні герої є ідеологами. А тому героя свого роману «Злочин і кара» Родіона Раскольникова Достоєвський наділив духовними двійниками – Свидригайловим і Лужиним. Ці образи уособлюють «темну» сторону особистості головного героя, концентрують у собі його пороки, що дозволяє читачеві отримати максимально вірне уявлення про особистість і характер Раскольникова.

Достоєвський показує нам Свидригайлова як людину без совісті і честі. Це людина байдужа, нудьгуюча. Він хоче знайти в житті «щось, що  перебуває вуглиною в крові повсякчасним народженим». Образ Свидригайлова – своєрідне застереження Раскольникову: Свидригайлов – це істота, в яку перетвориться Раскольников, якщо не послухається голосу власної совісті, і буде жити, маючи на душі злочин, який не було покутуваний стражданням.

В образі Свидригайлова розкривається вся сутність морального падіння людини, яка пішла по шляху злочинів. Він весь час турбує Раскольникова, переконуючи його, що вони «одного поля ягоди»: «Ну, не сказав я, що між нами якась загальна точка?» Свидригайлов не бачить людини ні в кому, він переконаний, що ні в перелюбстві, ні в розбещенні малолітньої дівчинки, ні в підслуховуванні чужих розмов з метою вилучення з них вигоди за допомогою шантажу немає нічого поганого.

Свидригайлов для Раскольникова стає втіленням чогось низького, огидного, але, тим не менш, Родіона Раскольникова тягне до цього темного начала. Адже Раскольников вирішив реально, а не фантастично стати «володарем», а значить, вирішив піти по дорозі Свидригайлова. Внутрішня схожість Раскольникова і Свидригайлова полягає також у гріху безбожництва, гордості і неробства. Крім того, вони обидва страждають від свідомості подібної неробству. Але Раскольников в кінці роману зміг подолати в собі свидригайлівську гордість і неробство, свидригайлівський демонізм, знайшов любов і життя, а значить – себе. Йому стала нестерпною думка, що його теорія схожа з теоріями Свидригайлова і Лужина, він став ненавидіти їх, хоча в суті не мав на це жодного права.

У контексті теми мого твору уваги заслуговує ще один персонаж роману – Лужин – підприємець, який зробив себе сам, який хоче, будучи людиною «маленькою», стати людиною «великою», перетворитися з нікого в господаря життя. Тут можна провести паралель між Раскольниковим і Лужиним. Раскольников – бідний студент, якому дуже хочеться видертися з того злиденного стану, в якому він знаходиться. Але не просто перерости себе на цьому етапі! Він хоче бачити себе людиною, що перевершує суспільство в морально-інтелектуальному відношенні. Так з’являється теорія про поділ людей на два розряди. Причому і Лужин, і Раскольников хочуть бачити свою приналежність до вищої категорії. Це прагнення призводить до того, що Раскольников привласнює собі право вбити стареньку лихварку, а Лужин – погубити Соню.

Обидва цих героя – Раскольников і Лужин – невірно сприймають власне становище, їх точка зору щодо свого місця в суспільстві зводиться до того, що вони вважають себе кращими за інших людей, принаймні, тих, які стають їх жертвами. Єдина різниця між Лужиним і Раскольниковим в тому, що у першого розуміння самої проблеми і методи, які він використовує, більш вульгарні, ніж у другого. Лужин опошляє і тим самим дискредитує теорію «розумного егоїзму». Мотиви ж Раскольникова шляхетні, він діє не з розрахунку, а з омани.

Однак не можна давати однакову оцінку цим трьом персонажам – Раскольникову, Лужину і Свидригайлову. Достоєвський показав нам внутрішній світ Раскольникова через взаємодію героя з персонажами, які його оточують, через постійну боротьбу між свідомістю та підсвідомістю, його душевні переживання. Письменник показує нам, яку владу може мати над людиною ідея і якою страшною може бути ця ідея, якщо вона здатна штовхнути людину на злочин.

Достоєвський піддав аналізу свідомість і підсвідомість головного героя, він повністю розкрив перед читачем характер Раскольникова. Письменник показав нам внутрішній світ героя за допомогою контрасту – через порівняння рис, притаманних Раскольникову, з особистісними характеристиками Свидригайлова і Лужина.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


+ один = 9



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)