Твір на тему: «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі» |

Твір на тему: «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі»

...

Твір на тему: «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі» 4.01/5 (80.18%) 110 голос[ов]

Твір на тему: «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі»

Поема «Божественна комедія» – геніальний твір, вершина творчості відомого поета Данте Аліг’єрі. Увібравши в себе багато характерних рис як літератури середньовіччя, так і літератури Відродження, цей твір став по-справжньому унікальним і щодо жанру, і у відношенні сюжету, і у відношенні композиції, і за своєю поетичною своєрідністю. Сам поет назвав його просто – «Комедія», маючи на увазі твір із сумним початком і щасливим кінцем. Епітет «божественна» був доданий критиками набагато пізніше – як вираження виключної поетичної досконалості.

Данте хотів написати комедію, в якій би гармонійно поєдналося піднесене з повсякденним. Він сподівався створити священну поему, яка оповідає про одкровення неземного буття, що містить одночасно і моральні, етичні питання, і релігійні мотиви, і наукові погляди. Вона повинна була стати глибоко повчальною і в той же час залишитися дуже особистою, що відбиває найтонші душевні пориви автора. Данте Аліг’єрі досяг всіх своїх цілей, а його «Комедія» здійснила справжню революцію в літературі і культурі того часу. Найбільшим відкриттям Данте стало те, що він першим із західноєвропейських авторів зробив предметом поезії зображення людських пристрастей, тим більше що для цього він використав образи і сюжети з потойбічного світу. Взявши за основу при створенні свого твору численні середньовічні та античні джерела, автор будує оповідь у вигляді досить популярних в середні віки «бачень», або «ходінь по муках», які в поетичній формі оповідають про поневіряння людини по загробному світу і про осягнення нею таємниць цього світу. Однак, на відміну від середньовічних джерел, що показують гріховність земного життя і обіцяють щастя після смерті, автор «Божественної комедії» закликає людей усвідомити свої вади і постаратися позбавитися від них в земному житті. Показуючи страждання, які випадають на долю грішників у пеклі, поет прагне змусити людство переосмислити свої вчинки, свій образ думок, своє життя, щоб уникнути згодом подібних мук.

«Божественна комедія» Данте Аліг’єрі в чомусь нагадує «Енеїду» Вергілія, де автор описує шлях свого героя Енея в Тартари з метою побачити покійного батька. Однак емоційне забарвлення, ідейна спрямованість і художня своєрідність відрізняють твір Данте не тільки від творіння Вергілія, але й від усього створеного до або після «Божественної комедії». Своєрідність художнього стилю поета знайшло відображення в композиції поеми, яка складається з трьох частин, кожна з яких присвячена зображенню певного місця в загробному царстві: пекла, чистилища та раю. При цьому кожна з частин має свій фон, своє забарвлення. Так, наприклад, якщо «Пекло» намальоване переважно в похмурих, зловісних барвах, наповнених містичним поєднанням червоного і чорного, то вже в «Чистилищі» цей лякаючий тон змінюється блідим і туманним.

Слід зазначити, що колірна диференціація дотримується і в зображенні дев’яти кіл пекла, перший з яких ще не такий лякаючий і зловісний, а в міру поглиблення в світ пороків, зла, насильства фарби набувають більш темні тони, відображаючи все більшу ступінь гріховності та злочинності світу, позбавляючи надії на порятунок. Блакитні, зелені і золотисті кольори «Чистилища», яскраві образи живої природи, яких не було при описі пекла, навпаки, наповнюють душу людини упевненістю, спокоєм, вселяють надію. Вступаючи в «Рай», ми занурюємося в чарівну ауру гармонії і краси. Тут панують блиск і прозорість, все наповнене чарівним світлом, музикою і щастям. Колірна різноманітність поеми допомагає автору передати зміну свого настрою, затвердити оптимістичний початок, спонукати на прагнення до кращого. При цьому Данте робить наголос не на принаді потойбічного життя, а на тому, що досягти цих принад може тільки людина, яка вела правильний спосіб життя, людина з чистими помислами, з благородним серцем і піднесеною душею. Поет прагне переконати людей у тому, що і на землі можливе «райське» життя, і закликає поліпшувати земне існування добрими справами.

Суттєвим моментом у побудові «Божественної комедії» є те, що кожна з трьох частин в свою чергу поділяється на тридцять три пісні. У цьому відчувається вплив християнських мотивів: число «три» вважається священним, оскільки уособлює собою ідею Святої Трійці. Символічним є і те, що кожна з трьох частин закінчується одним і тим же словом «зірки» (зірка в християнстві – символ Ісуса Христа). Зустрічається в поемі і згадка самого імені Христа, але тільки в частинах «Чистилище» і «Рай». При цьому звертає на себе увагу той факт, що римується воно тільки з самим собою. Однак релігійна символіка зовсім не є головною в поемі. У «Божественній комедії» дуже часто зустрічаються звернення до середньовічних традицій, поглядів, світогляду. Все це є яскравим свідченням того, що твір був написаний на зламі епох, коли погляди самого автора ще не змогли остаточно сформуватися і відчували на собі вплив як минулого, так і нового часу. Час вносив протиріччя в характер поета, в його прагнення, в його громадянську позицію, і ці протиріччя не могли не відбитися на сторінках поеми.

Майстерність і своєрідність Данте Аліг’єрі проявляються також у створених ним образах, глибоко індивідуальних, яскравих, що несуть в собі чітку моральну ідею. Всі його персонажі конкретні, наділені певними рисами, що відрізняють їх від інших героїв, що робить їх ще більш реальними, живими, переконливими. Серйозно і глибоко підійшовши до вивчення проблем природознавства, різних форм фізичного світу, поет поєднав свої наукові пізнання з самими немислимими польотами фантазії. «Божественну комедію» він побудував за методом роману пригод, дія якого розвивається в невідомих країнах. При цьому шлях героя змальований у всіх подробицях і деталях. Зміни ґрунту, спуски, сходи, скелі, стежки і проходи змальовані автором так, що в читача не залишається сумніву в реальності всього зображуваного. Разом з тим Данте часто використовує алегорії. Кожен момент, кожен сюжет в його поемі витлумачується не тільки буквально, але і алегорично, причому в декількох планах: моральному, релігійному, біографічному і т. д.

Відмінною рисою Данте є і його насичена, емоційна мова. У поемі найчастіше використовується мужній, сильний, вольовий, енергійний стиль. Автор не зупиняється перед грубими виразами, оскільки побоюється, що його вірш недостатньо «хрипкий і скрипучий, як вимагає лиховісне жерло, куди спадають всі інші кручі». Мова «Божественної комедії» глибоко народна, притаманна звичайній людині. Автор спеціально використав цей прийом, щоб його твір було зрозуміло самому широкому колу читачів. Напевно, важко назвати ще якийсь твір, такий же великий, масштабний за створеними образами, за задумом, за ідейним змістом, як «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі. Після багатьох століть ця поема не перестає дивувати і захоплювати уми читачів різних країн, представників різних віків і станів. З нею можна погоджуватися, можна сперечатися, можна навіть в чомусь засуджувати її, але ніколи не знайдеться людина, яка могла б залишитися до неї байдужою.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


8 − = п'ять



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)