«Слово про полк Ігоровім» – історична доля Російської землі

...

Голосуйте за цей твір

«Слово про полк Ігоровім» написано у викладі доконаною літературною мовою, богатым народнопоетичними елементами. З фольклору запозичені постійні епітети, порівняння, метафори. По своєму змісті «Слово:» коштує близько до російських билин, але в стилі, у характері художніх засобів пам’ятка має більше загального з українським фольклором. Відколи існує, «Слово:» не перестає бути актуальним у суспільно-політичному й культурно-художнім житті російського, українського й білоруського народів, і ця його актуальність не тільки не послабляється, а навпаки, підсилюється

З вами, русичи, Хочу голову свою прикласти, а любо випити воду Дону!»

И ні затемнення сонця, що віщує поганий кінець походу, ні звивання степових звірів і птахів не можуть повернути Ігоря назад. Всупереч застереженням і вмовлянням Ігор іде вперед, думаючи, що повернення без битви заплямує його лицарську честь. Важливе місце в добутку займають образи російських жінок, серед яких на першому плані коштує Ярославівна. Жіночі образи втілюють ідею миру, тихого безхмарного життя, спокою домашнього багаття. Вустами жінок автор висловлює скаргу, що мають всі російські люди до воїнів, які загинули в битві. Образ Ярославівни – один із притягальних жіночих образів у світовій літературі. Ярославівна вражає нас своєю вірністю. Вона віддана не тільки чоловікові, а й батьківщині. Поразка й полон Ігоря, рани на його тілі – її особисте горе, горе всього російського народу, що пекучим болем віддає в її душі. Та й оплакує вона не тільки Ігоря. Вона докоряє вітру, що несе ханські стріли на його воїнів. Їй боляче, що сонце своїм гарячим променями підсилює спрагу російських воїнів. Образ Ярославівни залучає людяністю, задушевністю, патріотизмом

В історії загальнолюдської культури є пам’ятки, які відображають найкращі риси, властивого народу. У них виражені самі заповітні людські очікування, особливості світосприймання, у них звучить живаючи історія. До таких шедеврів світового мистецтва належить і «Слово про полк Ігоровім» – найбільша пам’ятка культури Київської Русі. Темою «Слова:» у вузькому розумінні є зображення невдалого походу князя Ігоря Святославича проти половців 1185 року. Але ця тема для автора є прелюдією й складовою частиною значно більше широкої, проблемнейшей теми. Це – історична доля Російської землі, її минуле, сучасне й майбутнє

«Хочу так, Коней прив’язати наприкінці поля Половецького;

Поруч із узагальненим образом Російської землі ідейне навантаження в поемі несе образ Київського князя Святослава. Зображений він як головний діяч російської історії у свій час. Провідний борець за єдність російських земель, вона грізний, величний, його слово – закон для інших князів. Святослав далекоглядний, розсудливий, мудрий. Нерозсудливість молодих князів викликає в нього не зловтіха, а шляхетне прагнення помститися ворогам. Серед образів захисників російської землі щонайдокладніше змальований князь Ігор. Це чесний і хоробрий воїн, самовідданий патріот своєї батьківщини. Ігор сповнений бойового духу, прагне одержати славу в боротьбі з половцями, готовий пожертвувати життів і не зупинятися перед небезпекою, що загрожує його війську. Про своє рішення зштовхнутися з половцями він рішуче говорить:

Отже, «Слово:» – «це роздуму над долею рідної землі». Не випадково образ Російської землі відтворений у поемі як основний її ліричний мотив. Безмежність просторів Російської землі підкреслено описом подій у різних її кінцях, які відбуваються одночасно: «Коні іржуть за Сулой – дзенькає слава в Києві. Труби сурмлять у Новгороді – коштують прапори в Путивлі: Дівчини співають на Дунаї, в’ються голоси через море до Києва». Всі відступи автора, переживання героїв, співчуття Ярославівни за чоловіком пов’язані з образом рідної землі, у них виражена турбота й переживання за долю Русі. Герої «Слова:» уважають себе патріотами не якогось одного населеного пункту, а всієї Русі. У поемі кілька разів повторюється звертання: «ПРО, Російська земля! Уже за шеломанем еси!», що передає настрій воїнів, які ступили на чужі землі

Велич Русі відтворюється також за допомогою гіперболізованої характеристики окремих способів-персонажів. Так, Ярослав не тільки підпирає своїми полками Карпатські гори, а й загороджує шлях на Русь придунайським племенам. Князь Всеслав може бігти дуже швидко, при цьому перебігаючи дорогу самому богові Хоросове. І не тільки подіями, які відбуваються на Русі, учинками російських людей автор характеризує велич Російської землі. В історичні події на Русі й в авторське оповідання втягуються інші народи й країни. Так, перемогу Святослава над половцями оспівують німці, греки, молдаване. Для автора «Слова:» Російська земля – це не тільки велика держава, багатий край з розкішною природою, а й люди, які заселяють цю землю й створюють її могутність. Із глибоким співчуттям автор ставиться до простих трудівників і сумує із приводу їхньої масової загибелі. Образ Російської землі доповнюють жінки, які оплакують своїх рідних, що полягли в боротьбі споловцами.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


чотири − = 2



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)