Архів по місяцям: березня, 2015

Поет звеличує рідну мову – «матір життя». Ця мова допомогла йому створити ліричні поезії, що озиваються піснею до кожної чутливої душі. Справжній гуманізм, національна гордість, постійна тривога за долю України та її дітей вчуваються в поезії Андрія Малишка. Ця поезія допомагає нам зрозуміти, що народна мудрість, національна злагода і єдність суспільства, відданість Українській державі – […]

Поет мріяв бути «на все життя з лугами, з берегами, із травами, із зорями в воді», бо хороше й легко йому тільки «між в труді людей живих». Народна мораль прищеплена була йому піснею й казкою, небом і вітром дніпровим, батьківською наукою й маминою ласкою.

Олесь Гончар писав: «Для Малишка не існувало «не поетичних» тем, і в цьому, мабуть, найбільше й виявляє себе істинність мистецького обдарування». Справді, Андрій Малишко – поет-лірик, як кажуть, від Бога. Голос його  – то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то сповнений пристрасті вибухової сили. Але в центрі зображення завжди Україна й українці. Промовляє […]

Усе прекрасне, що є в українському етносі, Довженко втілив у величних образах жінок. Усі вони без винятку трагічні, і всі уособлюютьі конкретизують образ України. Це – Берегиня роду Тетяна Запорожчиха, її дочка Олеся, подруга Олесі – Христя Хутірна, Мотря Левчиха та ін. Мабуть, ідеал української дівчини в повісті – Олеся. Красива, чепурна, невсипуща й скромна, […]

«Усе своє життя я мріяв зробити щось велике і надзвичайно потрібне, і радісне для людей», – у цих рядках сповіді Олександра Довженка ключ до розуміння його творчості й навіть усього життя. Усе, найпотаємніше, передумане, виболіле, що створив митець, адресується багатостраждальному українському народу. Це прихований заклик не відступати від своєї історії, не позбавляти себе  самостійного шляху […]