Певна історична відстань дозволяє нам з більшою впевненістю судити про достоїнства й вади літературних творів. Усе пусте, зарозуміле, брехливе зникає, і перед читачами лишаються лише ті, хто дійсно вартий уваги. Додамо: і поваги.
Архів по місяцям: вересня, 2011
Вогненний дракон (За романом І. Багряного “Тигролови”)
“Не з китайських казок і не з пагод Тибету — він знявся десь із громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів”. Про яку пекельну потвору з такою блискавичністю й силою оповідає автор? Це паротяг “Йосиф Сталін”, який тягне шістдесят “коробок-вагонів”. А у вагонах — люди, приречені на смерть тоталітарним режимом.
Життєпис святої Марії (За романом У. Самчука “Марія”)
Свій твір Улас Самчук присвятив матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932—1933 роках. “Марія” — перший у нашій літературі твір, який відобразив страждання українських селян за років насильницької колективізації й державного геноциду української нації.
Твір про трагедію українського народу (За оповіданням О. Довженка “Україна в огні”)
Жили собі люди: “У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства”. Звичайна родина Запорожців: батько — Лаврін, мати — Тетяна, сини — Іван, Роман, Савка, Григорій, Трохим. Усі діти — поважні люди. І свято сімейне йде, як по писаному — з українською піснею, з добрим словом, з вірою в майбутнє. Так […]
Щоденник правди (За “Щоденником 1941—1956” О. Довженка)
XX століття так звикло до війн, що вважало їх майже за необхідне. Настало XXI століття. Війну тепер переважно називають “операцією”, мовби від того саме явище втрачає свою жахливість і безглуздя. Чомусь за всіх часів розумні люди були проти війни, а дурні — за війну, хоча бували й виключення з цього правила. Друга світова війна зламала […]