Архів по місяцям: вересня, 2011

Певна історична відстань дозволяє нам з більшою впев­неністю судити про достоїнства й вади літературних творів. Усе пусте, зарозуміле, брехливе зникає, і перед читачами лишаються лише ті, хто дійсно вартий уваги. Додамо: і поваги.

“Не з китайських казок і не з пагод Тибету — він знявся десь із громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів”. Про яку пекельну потво­ру з такою блискавичністю й силою оповідає автор? Це паротяг “Йосиф Сталін”, який тягне шістдесят “коробок-вагонів”. А у вагонах — люди, приречені на смерть тоталітарним режимом.

Свій твір Улас Самчук присвятив матерям, що загинули голодною смертю в Україні в 1932—1933 роках. “Ма­рія” — перший у нашій літературі твір, який відобразив страждання українських селян за років насильницької колективізації й державного геноциду української нації.

Жили собі люди: “У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства”. Звичайна родина Запорожців: батько — Лаврін, мати — Тетяна, сини — Іван, Роман, Савка, Григорій, Трохим. Усі діти — поважні люди. І свято сімейне йде, як по писаному — з українською піснею, з добрим словом, з вірою в майбутнє. Так […]

XX століття так звикло до війн, що вважало їх майже за необхідне. Настало XXI століття. Війну тепер переваж­но називають “операцією”, мовби від того саме явище втрачає свою жахливість і безглуздя. Чомусь за всіх часів розумні люди були проти війни, а дурні — за війну, хоча бували й виключення з цього правила. Друга світова війна зламала […]