«Золотий століття» давньогрецької літератури (на прикладі творчості Эсхила й Софокла)

...
Голосуйте за цей твір

Сюжети античної літератури часто співзвучні, іноді вони перетинаються, зображуючи ті самі події. Але така співзвучність виправдана. Навіть сучасним художниками треба дечому повчитися в їхнього давнього попередників: в античному театрі, як відомо, цінувався не стільки сюжет, скільки глибина моральної й філософської проблематики, розкрита за допомогою відомого, часто так званого «мандрівного сюжету». І справді, античні сюжети мандрують не тільки в межах літератури того часу, а й у сучасній літературі, їх використовували автори всіх часів. Напевно, саме глибина вічних проблем, покладених в основу цих добутків, надає їм такої популярності, робить актуальними. Яскравий тому приклад – трагедії Эсхила й Софокла.

Софокл за своє життя створив біля ста двадцяти добутків. І тільки сім з них збереглися й доступні сучасному читачеві. Один з найвідоміших і найглибших за змістом добутків античного драматурга – «Антигонів». Сюжет цієї трагедії взятий із троянського епосу: це доля Антигони, що, всупереч забороні, намагається поховати свого брата, керуючись неписаними правилами поведінки людини, які вище будь-яких «наказів». Але не тільки моральна проблематика, проблема вибору, конформізму й бунту покладена в основу трагедії. У вуста своїх героїв Софокл, що був не тільки літератором, а й суспільним діячем, вкладає важливі роздуми про соціальний і державний устрій: «Хіба те місто, що один править у ньому?» – говорить син Креонта, дорікаючи батька в нехтуванні принципами демократії. Хіба це питання не викликає роздумів і зараз, хіба проблема державного устрою, облік думки народу не коштує гостро й у наші часи? Порушена Софоклом проблема влади грошей, що приводить до занепаду духовності, до несправедливості, актуальнаі як ніколи: Людські почуття, моральні проблеми, які коштують перед особистістю, проблеми соціальні – все це покладено в основу добутку. Напевно, якнайкраще свідчить про цінність цього добутку, те, що, прочитавши його, я глибоко задумався над проблемами: сьогодення!

Образ Прометея є одним з вічних образів світової літератури. Цей міфічний герой приніс людям вогонь, що украв у богів. За це він був жорстоко покараний. Сюжет про Прометее зобразив Эсхил у добутку «Прометей закований».

Здавалося б, читач сприйме цей добуток як ще один переспів міфу, як казку: Але й тут порушені проблеми, які не залишають нас байдужими, ми не можемо просто сприйняти цей добуток як сукупність подій і персонажів: ми пропускаємо його через себе, відчуваючи, як хвилею піднімаються в нашій свідомості питання без відповіді. Чи актуальний сьогодні альтруїзм? Учинок Прометея – подвиг або божевілля? Чи варто жертвувати собою заради щастя інших? Любов до людей виміряється гарними словами або реальними вчинками? Всі ці питання ставить нам автор, закладаючи їх у підтекст свого добутку. Дуже корисно, ставити собі такі питання саме сьогодні, коли люди усе більше схильні до індивідуалізму, коли людей «з душею Прометея» уважають диваками:

Думка про те, що мистецтво не тільки дає естетичне задоволення, а й очищає, учить, виховує, виникла саме в античні часи. Катарсисом називали перехід людини на нову стадію духовного розвитку. Звичайно, змінилися люди, і нам не властивий такий фаталізм згадаємо « Эдип-Цар» Софокла, ми по-іншому, мислимо й, можливо, навіть по-іншому відчуваємо. Але античні трагедії ставлять нам питання, що не підвладно часу і які відповіді ми повинні сформулювати для себе

Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


+ 5 = сім



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)