Жіноча доля в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Багато хто з українських прозаїків і поетів (Т. Шев­ченко, Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький та ін.) присвятили свої твори показу жіночої долі. Усі героїні творів знають, що таке важка виснажлива праця, безправ’я, жебрацьке існування та злидні, і дуже рідко — що таке щастя.

Яскраво представлена ця тема в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, де письменник зма­лював цілу галерею жіночих образів: Мотря, Галя, Христя, бабуся Оришка. Життя кожної з них трагічне.

Особливо пестить автор теплими словами Мотрю. Це працьовита жінка, людина з великою силою волі. Здавалося б, життя її повинно бути світлим і спокійним, але життя її — це драма: “Не судилося Мотрі щастя. Не зазнала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужньою вдовою…” Мотря тяжко працю­вала в наймах, щоб прогодувати стару матір і сина. Тяжка праця передчасно зістарила Мотрю, убила в ній тепло й любов, які мати не могла дати Чіпці, тому дуже часто вона била сина. Але все ж таки любила його, “як кожна мати свою дитину”. Від несправедливостей і без­правного життя Чіпка почав пиячити й займатися злодійством, а хіба це не найбільше горе для матері? Не думала ця чесна людина, що доля приготує їй таке тяжке випробування. Як і кожна мати, Мотря “кохала, ростила, довгих зимніх, коротких літніх нічок недосипляла”, аби бачити Чіпку справжньою людиною, чесною й порядною, мати нарешті спокій у старості, а він перетворився на п’яницю та розбишаку. А коли він зі своїми товаришами вирізає сім’ю козака Хоменка, мати (за що їй такі муки!) йде у волость і видає сина. Мотря дуже страждала, серце її обливалося кров’ю, адже її єдиний син скоїв такий страшний злочин, але інакше вчинити вона просто не могла. Автор співчуває її трагедії, бо втрата сина — це справді трагедія. І таких жінок, як Мотря, було дуже багато на той час в Україні. Помирає Мотря в чужих людей…

Життя старенької Оришки, матері Мотрі, минуло також у злиднях, тяжкій праці та кріпацтві. Вона живе турботами про внука, уболіваннями за долю доньки, як може підтримує їх. Вона знала дуже багато казок, які розповідала Чіпці, бавила його й дуже любила. І малий Чіпка любив бабусю більше за матір, адже вона його ніколи не била й не сварила, була чесною, тихою та лагідною. Тому смерть старенької стала для хлопця великим горем і першою найбільшою втратою в його житті. Була Оришка для хлопця ніби янгол-охоронець, що захищав його від зла та лиха.

Трагічно склалася й доля дружини Чіпки — Галі. На початку твору, під час її першої зустрічі з хлопцем, ми бачимо “польову царівну”: “веселі очі”, усміхнене “свіже молоде личко”, “невеличка, метка й жвава”. Виростили й випестили її батьки, ні в чому не було їй відмови. Але розумній і чесній дівчині не до вподоби розбишацькі гульбища в рідній хаті, злочини батьків, тому, зустрівши Чіпку, вона сподівається на тихе сімейне щастя й робить усе можливе, аби відвернути його з цього шляху й по­вернути до чесного хліборобського життя. Галя полюби­ла Мотрю, потоваришувала з Христею, яка каже про неї: “Уже що багата та вродлива, а привітна та ввічлива до кожного”. Галя до нестями любить дітей, хоч і не своїх. Усе було в неї для того, щоб бути щасливою: коханий чоловік, добра свекруха, яка стала їй матір’ю, гарна подруга, своє господарство. Але доля вирішила інакше. Чіпка в пошуках правди заходить занадто далеко — стає вбивцею. Галя не витримує цього й накладає на себе руки.

Христя — дружина Грицька — виростала сиротою, постійно в наймах, але була вона “весела, моторна й робоча дівчина”. Вона стала гарною дружиною та доброю хазяйкою. Маючи добре серце й чутливу душу, дівчина дуже добре зрозуміла Чіпку, зрозуміла, який він є на­справді. Його слова про правду глибоко запали їй у серце, розхвилювали її душу. Тому іноді Христя зовсім не розуміє вчинків чоловіка, який живе за принципом: “Своя сорочка до тіла ближча “. Христя, так само як і Галя, тяжко переживає за долю Чіпки. А після його арешту та самогубства Галі забирає Мотрю до себе й доглядає її аж до смерті.

Отже, хоча героїні твору Панаса Мирного дуже різні, але всі вони добрі, чесні, працьовиті, прагнуть жити чесно, сподіваються на краще, але автор довів, що в тогочасних умовах життя їх не могло скластися щасливо.



Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


п'ять + = 10


Последние новости на форуме:




или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)