У кривавому колі (За новелою Ю. Яновського “Подвійне коло”)

На думку історика Ореста Субтельного, найжорстокіші бої та найжахливіші події громадянської війни сталися в Україні. Цю війну повною мірою можна назвати братовбивчою, бо інколи ставалося в буквальному розумінні так, що брат убивав рідного брата. А те, що українець убивав українця, нікого вже не дивувало…

Роман “Вершники” відкривається новелою “Подвійне коло”, яка водночас ніби підводить підсумок усього твору Яновського. Пафос “Вершників”, на мій погляд, полягає в тому, що кровопролиття не можна виправдати, і неважли­во, воюють між собою рідні брати або два народи різних континентів і рас.

У новелі “Подвійне коло” Юрій Яновський приділяє значну увагу трагедії роду Половців. Епічність, притаманна ро­ману “Вершники” взагалі, набуває тут найширшого розма­ху. Мав батько п’ятьох синів, і кожен з них торував власний шлях у житті. Та доля вчинила так, що ці шляхи одного дня зійшлися. Сини забули батькову мудру настанову: “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують зго­ду”. І саме тому доля виявилася до них жорстокою.

Брати Половці опинилися в кривавому колі громадянсь­кої війни. Це явище було досить типовим, і не тільки для України: адже часто один брат був багатий, а інший бідний, один виховувався в імперському дусі, а інший — у націо­нальному і так далі.