Твір-роздум на тему: «Про що Габріель Маркес попереджає людство у творі «Стариган з крилами»

...

Твір-роздум на тему: «Про що Габріель Маркес попереджає людство у творі «Стариган з крилами» 4.42/5 (88.33%) 12 голос[ов]

Твір-роздум на тему: «Про що Габріель Маркес попереджає людство у творі «Стариган з крилами»

Відомий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії 1982 року Габріель Гарсіа Маркес вважається одним з найяскравіших представників магічного реалізму. У своїх творах письменник яскраво та глибоко висвітлює дух культури народів Південної Америки, розкриває самобутні і незвичайні уявлення про оточуючий світ жителів цього континенту і відтворює так звану «поезію буднів», яка виникла у латиноамериканській літературі.

Найпочеснішу літературну премію Г. Маркесу присудили за «за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні елементи об’єднані заради створення щедрого уявного світу, в якому відображено життя і розбіжності латиноамериканського континенту». Одним із найяскравіших творів видатного письменника вважається оповідання «Дуже старий чоловік з величезними крилами», або «Стариган з крилами».

У цьому оповіданні йде мова про раптове появлення у невеличкому рибацькому селищі справжнього ангела, який мав вигляд дуже старої людини з великими крилами. «На ньому був жебрацький одяг. Кілька пучків волосся невизначеного кольору прилипло до голого черепу, в роті майже не залишилося зубів, і у всій його поставі не було ніякої величі».

Дуже дивує те, як байдуже поставилися до появи цієї незвичайної істоти мешканці селища. Пелайо і Елісенда, на садибу яких потрапив старий ангел, на ніч просто закрили його в курнику. Сусідка, яка вважалася знавцем цього і потойбічного світу, висловила припущення, що ангел прийшов за дитиною Елісенди, яка в той час важко хворіла. Але звинувачення відпало вже зранку, коли «наступного дня дитина прокинулася і попросила їсти, а жар у неї спав». Майже одразу і старі і малі жителі селища вже юрбилися біля курника: «Вони витріщалися на ангела без будь-якого душевного трепету і просували в дірки дротяної сітки шматочки хліба, ніби це була тварина із зоопарку, а не небесне створіння». Дивовижно, адже люди відчували диво не від появи ангела на землі, а лише від його зовнішнього вигляду. На ангела, який потрапив у полон, йшли подивитися рибалки та їх родичі з усіх кінців селища. Невиліковно хворі та каліки безсовісно вимагали у нього швидкого зцілення.

Елісенді «прийшло в голову обгородити його парканом і за вхід брати п’ять сентаво з кожного, хто захоче подивитися на ангела». Пелайо з Елісендою таким чином вдалося заробити на старому чималу суму грошей, і «менш, ніж за тиждень, вони заповнили мідяками всі посудини, які мали в будинку, а черги охочих подивитися на живого ангела не видно було кінця». На зароблені гроші подружжя перебудувало свій дім. Пелайо з Елісендою зробили його двоповерховим, прибудували балкон, заклали садочок, а на вікна поставили залізні грати – це щоб не залітали ангели! Єдине, що господарі не наважились перебудувати, це курник, в якому так і жив полонений ангел. Лише іноді, щоб позбутися від гострого запаху курячого посліду, який стояв у всіх закутках курника, подружжя мило приміщення з хлоркою і обкурювало всередині. А мешканці селища, досхочу надивившись на ангела, швидко про нього забули і переключили свою увагу на жінку-павука, що прибула з ярмарковим атракціоном, на нове видовище, яке з’явилося до того часу в селищі, на диво, яке вони не відокремлювали від дива приходу на землю старого ангела.

А забутий ангел ще кілька років прожив у курнику Пелайо, доки той зовсім не розвалився. Старому з великими крилами нікуди було податися, і він постійно тинявся двором, витоптуючи город, заходив до спальні, де отримував по спині віником, або несподівано з’являвся на кухні, де заважав господині готувати їжу. «Елісенда у відчаї плакала і бідкалася, що їй вже не під силу жити в цьому пеклі, повному ангелів». Останньою зимою ангел тяжко захворів, але з приходом весни він все ж таки вилікувався і знайшов у собі сили піднятися до небі, де і зник над морським горизонтом.

Навіщо ж ангел прилітав у це селище до цих бездушних селян, і чому ж він відлетів? На мій погляд, автор оповідання за допомогою образу Божого посланця намагався нагадати жорстоким людям, що не все в їх житті повинно зводитися лише до вигоди і до матеріальних цінностей, що в житті людини повинне знаходитися місце і для дива. Про це свідчить і все те, що було створено ангелом у селі, все те, що рибалки та їх родини сприйняли, як глузування: «сліпий стариган, який приволік видали в пошуках зцілення, зору не придбав, зате в нього виросли три нових зуба. Паралітик так і не встав на ноги, але ледь не виграв у лотерею, а у прокаженого проросли з виразок соняхи». Меркантильні, жорстокі і бездуховні люди не змогли зрозуміти ці дива. Та й не заслуговують вони на диво, і тому ангел кидає грішну землю і відправляється до неба – більш справедливого і вічного. Фінал оповідання Г. Маркеса «Стариган з крилами» сприймається як застереження читачів від людей, які живуть без співчуття і любові, без поезії і духовності, від людей, від яких відвертаються ангели, тому що таке жорстоке суспільство приречене на загибель.


Завантаження...

Схожі твори

Коментарі

2 коментарі до “Твір-роздум на тему: «Про що Габріель Маркес попереджає людство у творі «Стариган з крилами»”
  1. Alena сказав:

    Дякую)

  2. Лена сказав:

    +++спасибо

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


п'ять + 2 =



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)