Твір-роздум на тему: «Характеристика Фауста»

...

Твір-роздум на тему: «Характеристика Фауста» 4.69/5 (93.85%) 78 голос[ов]

Твір на тему: «Характеристика Фауста»

Вчений Фауст – головний герой однойменної трагедії Гете. За своє досить довге життя Фауст набув великого опиту і багато різноманітних знань, але істина залишилася для нього недоступною. У якийсь момент, втомившись від наукової роботи і пошуків вчений раптово розуміє, що таке яскраве і таке приваблююче життя проходить повз нього. Він знаходиться на межі самогубства і розчарований у своєму житті. У Фауста більше немає ніякого стимулу продовжувати пошук істини з точки зору наукових досліджень. Заради того, щоб прожити своє життя заново, Фауст закладає свою душу дияволу, який з’явився до нього в образі Мефістофеля. В обмін на душу той дарить вченому молодість.

Спрямованість до ідеалу і постійна невдоволеність досягнутим – саме ці найголовніші властивості людської натури через головного героя висвітлює у своїй трагедії письменник. Найважливішими якостями Фауста є прагнення вченого до самопізнання світу і гострий розум. Йому притаманне проникнення в глибинну суть життя, схильність до пошуку нових знань і постійний творчий пошук. При цьому він хоче перетворити усю землю на квітучий сад і не прагне за це слави і почестей. Вчений мріє зробити людей щасливими і вільними, тому й вступає у боротьбу з природою.

В 1953 році народна легенда про вченого була доповнена цікавим життєписом учня Фауста – Вагнера. Цього героя автор зображує безпутним волоцюгою, якому вдалося опанувати мистецтво магії, а після смерті свого вчителя успадкував його багатство. Для автора було дуже важливо протиставити характери двох зовсім різних вчених – Вагнера і Фауста. Та не слід вважати, що Вагнер є особистістю, яка не має ніяких талантів. У другій частині твору йому навіть вдається штучно створити людину – Гомункула. Та все ж добре видно, що Гете не схвалює шлях, обраний Вагнером.

Зміст трагедії «Фауст» можна вважати універсальним. Твір розповідає нам про мистецтво і науку, про політику і побут, про мир і війну, про смерть і життя, про молодість і старість. А головною темою трагедії є пошуки людиною свого призначення і сенсу життя. В першій частині твору, створюючи образ вченого, Гете показав на прикладі власної долі можливість здійснення майже будь-яких бажань людини, а в другій частині трагедії – майже безмежні можливості людства у цілому. У першій частині трагедією стає бездумна гонитва Фауста за насолодами а загибель героїні, у другій частині трагедією можна вважати прагнення героя до вдосконалення природи на свій лад, його бажання внести у світобудову свої прагматичні виправлення. На думку автора, будь-яке максималістське прагнення може призвести до трагедії.

Одним із найпоетичніших образів світової літератури по праву вважається головна героїня трагедії «Фауст». Вона нерозривно пов’язана із вченим і характеризувати його не звернувши увагу на жінку, що знаходилася поруч, неможливо. Невибаглива і проста дочка бюргера, у творі вона зображена як справжнє дитя природи. Маргарита багато працює. Вона шиє, прибирає дім і готує їжу, а між чим полюбляє співати пісні і встигає ворожити на кітках. Довірлива, проста і наївна дівчина дуже подобається Фаусту і на його почуття відповідає щирим коханням. Але її лякає незрозумілий їй Фауст, крім того Маргарита знаходиться у полоні побутових та релігійних звичаїв її народу.

Кохання Маргарити до Фауста перетворюється для дівчини на муку і поступово переростає у справжній злочин. У поєдинку з її коханим гине брат Маргарити Валентин, а потім помирає мати, отруєна снодійним, яке дала їй дочка. Маргарита й зама майже знищена, адже усі оточуючі осуджують її на народження позашлюбної дитини. Потім мешканці виганяють її з міста і Маргарита стає вбивцею власної дитини. У фіналі бідна жінка втрачає розум і опиняється у в’язниці, де чекає на страту.

Будучи прекрасною і чистою душею дівчиною Маргарита знаходить в собі сили навідріз відмовитися від допомоги Диявола, відштовхує вона від себе і Фаусте, бо саме він винний у всіх її нелюдських стражданнях. У відповідь на крик Мефістофеля «Вона загинула!» зверху чути голос: «Вона врятована!». Усім зрозуміло, що це – голос самого Господа, який готовий огорнути своєю любов’ю будь яку чисту віруючу душу.

Тривала мандрівка Фауста у пошуках закінчується поверненням його душі до Бога. Прекрасне вчений знайшов, але лише у світі ідей і мрій. «Мета нескінченна тут, у досягненні», – промовляє Гете. Автор впевнений, що людина все ж таки сильніша за природу, адже ніщо не може знищити свободу розуму, кохання і людяність. А відповіді на питання, які були порушені у трагедії «Фауст», людство буде шукати не одне століття.

Трагедія Гете «Фауст» – це видатна художня пам’ятка світової літератури. Можна з впевненістю сказати, що цей твір залишається актуальним і в наші дні. Пафос творення, поезія труда, творчий пошук, високий гуманізм, які прославлені у трагедії, а також безмежна віра автора у краще майбутнє роблять «Фауста» зрозумілим і актуальним для всіх без винятку поколінь. У цьому й полягає глибокий гуманізм і життєствердження великої трагедії.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


п'ять − = 3



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)