Твір на тему: «Життя та творчість М. Заньковецької»

...
Твір на тему: «Життя та творчість М. Заньковецької» 4.00/5 (80.00%) 1 голос[ов]

Твір на тему: «Життя та творчість М. Заньковецької»

Відома українська акторка Марія Заньковецька була гордістю національного українського театру. Сяяла вона  на драматичній сцені наприкінці XIX – на початку XX століть. В історію українського театру ця видатна жінка увійшла як трагедійна акторка. У більшості створюваних М. Заньковецькою образів вона уособлювала символ української жінки і тонко та гармонійно поєднувала у своїй творчості унікальну психологічність і природну людяність.

М. Заньковецька була багатогранною обдарованою натурою – це і центральна дійова особа трагедії, і актриса комедійного плану, і лірична героїня. Не менш сяяв талант актриси у натуралістично-побутових і соціально-психологічних драмах. Але справжньою стихією М. Заньковецької, в якій актриса сягала небувалих висот, була трагедія. Її найбільш визначальними акторськими роботами вважаються трагедійні образи Харитини в «Наймичці» І. Карпенка-Карого і Олени у виставі «Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького.

М. Заньковецька виступала на сцені майже всіх театрів великих і не дуже міст царської Росії. Вона не була відома театральним глядачам Європи, але її заслужено вважали зіркою світової величини. М. Заньковецька не раз отримувала запрошення найвідоміших російських театрів стати ведучою акторкою їх труп, але вона завжди поверталася на Батьківщину. На такі пропозиції М. Заньковецька відповідала такими словами: «Я не можу покинути Україну, бо вона надто бідна».

Ця талановита українська актриса на тернистій ниві українського театру мала щасливу долю, адже М. Заньковецька майстерно володіла магією слова і вдало використовувала красу рідної мови. Народилася акторка в дворянській родині у родовому маєтку с. Заньки на Черкащині 4 серпня 1854 року. Її батько обіймав посаду судді, а мати доглядала за дітьми, яких у сім’ї було семеро. Коли дівчинці було десять років, вона вступила до Чернігівській гімназії і з батьківського дому перебралася жити у пансіон Ф. Осовської. Вже у пансіоні М. Заньковецька приймала участь у виставах учнів гімназії і звертала увагу глядачів. Саме там і вирішилася майбутня доля цієї талановитої дівчинки. П’ять

З часом творчість заполонила усе серце й душу М. Заньковецької, і все своє життя талановита жінка присвятила виключно театру. На своєму життєвому шляху вона пізнала багато радощів і смутку, багато кохання, поклоніння і заздрості. У 1922 році співвітчизники акторки святкували 40-річний ювілей театральної діяльності М. Заньковецької. З усіх куточків Україні і Росії до акторки надійшли сотні щирих привітань. А у 1932 році Марії Заньковецькій, першій з українських акторок,  було присвоєно почесне звання Народної актриси України.

Вчитайтесь у слова М. Заньковецької про її самовіддане служіння театрові: «Хоч би скільки я грала, – незмінно нестерпне світло рампи, вдаряючи в очі, одночасно боляче б’є мене по нервах; мить – і я вся зовсім забуваю, що театр – загадковий сфінкс, ім’я якому публіка».

Померла Марія Заньковецька 4 жовтня 1934 року у Києві. Тут створено меморіальний музей видатної української акторки Марії Заньковецької.

Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


− 4 = чотири



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)