Твір на тему: «Вплив творчості Шевченка на Василя Стуса»

...
Голосуйте за цей твір

Україна для Стуса – це й Шевченко. Він – більше, ніж поет, більше ніж пророк. Він – повітря. Поезія Стуса дихає Шевченком. Та це не наслідування і не вплив: без Шевченка Стусові вірші не можливі, як не можлива без Шевченка Україна. Парафрази, цитати, спільні теми й образи – то густо сплетене коріння, що живить новий, не бачений раніше дивосад. Програмове гасло Шевченка «караюсь, мучуся… але не каюсь!» у Стуса втілилось у «де не стоятиму – вистою», Шевченкове «на нашій не своїй землі» у Стуса відлунюється гірким «нестерпна рідна чужина».

Перебувати, існувати в Шевченковому духовному й інтелектуальному кліматі – це для Стуса, як зауважує Юрій Шевельов, стиль і зміст життя. І справа не тільки в подібності біографій. Справа, за словами дослідника, «в злитті двох особистостей в одну, коли Шевченкове стає Стусовим». Відтак зрозуміло, що в творчості Стуса багато вважають навіть поодинокі Шевченкові слова. Стусові образи України – «могили тужать» і «Дніпро далекий в низькі баси всиляє хлюпіт свій» несподівано відновлюють в уяві Шевченкове козацтво, хоч у Стуса нема й згадки про козаків.

Така ворожба справжньої поезії. Такий поклик безталанної матері-України. Така стосила німотна молитва знедоленого, уярмленого народу, бідами якого боліла душа й Шевченкові, і Стусу.

Якщо Шевченко писав про Україну «як про нашу не свою землю», маючи на увазі насамперед зовнішнє панування – панування чужинців, то в Стуса провідним стає мотив внутрішнього підпорядкування – рабства. Сам непохитний і безкомпромісний, поет звинувачує свій «рід без’язикий». Образи «ревних рабів», «байдужих баляндрасників», «цвинтаря душ на білім цвинтарі народу», «німих рабів, сном окритих», «торговища совістей, радощів, душ» вплітаються в образ самої України, зрадженої й зрадливої, моєї й чужої мені, божевільної «вичужілої вітчизни», «храму, зазналого скверни», «нестерпної рідної чужини» -України, де нема живих людей.

Та звідки б бралися ці прокльони й дорікання, якби Україна не боліла кожним нервов, кожною краплею крові, кожною думкою? І хіба не через любов до рідної землі та її працьовитого й щирого народу так карався поет? Хіба особистих вигод прагнув, звертаючись у найвищі інстанції зі словами звинувачення на адресу компартійної влади за те, що «корінне українське населення тримається в темряві», а «нормальний розвиток української нації всіляко гальмується й консервується»?

Відірваний фізично від рідного грунту, Василь Стус ніколи не втрачав духовного зв’язку зі своїм народом. Про себе й інших страдників, закинутих долею на чужину.

І Василь Стус повернувся в лоно рідної землі. Тепер повертається в наші душі з далеких чужб його поезія.

Завантаження...

Схожі твори

  • Сміливі завжди мають щастя Люди звикли говорити про себе, що вони щасливі або нещасні. Але у розумінні кожного, щастя неоднакове. А  деякі люди взагалі вважають себе нещасними все життя, тому що так і не […]
  • Твір на тему: «Образи у творах Євгена Маланюка» Найбільшою проблемою для України є її діти. Тому наступним важливим мотивом для Євгена Маланюка стає мотив кволої нації, нації, не здатної стати ланкою, що з’єднувала б Бога і Україну. Цей […]
  • Твір на тему: «Особливості п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло Любов’ю до України, свідомістю національної гідності пройнята п’єса Куліша «Мина Мазайло». Політична комедія Миколи Куліша є нищівною сатирою на малоросійщину, російський великодержавний […]

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


+ два = 4



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)