Твір на тему: «Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки»

...
Голосуйте за цей твір

Григорій Косинка належить до плеяди митців Розстріляного Відродження, яких спіткала найтрагічніша доля за часів сталінізму. Можна тільки дивуватися й захоплюватися мужністю письменника, який пройшов усі випробування долі з високо піднятою головою. Після арешту він пише своїй дружині: «Прости, дорога дружино, а простивши – прощай… Побажаю тобі здоров’я. Оце, здається, все. Я дужий, здоровий!».  Ця стійкість, людяність, чуття людської гідності не полишали Григорія Косинку до останніх днів його недовгого життя.

Максим Рильський зазначав, що оповідання Косинки «гарячі й трепетні, як те життя, по свіжих слідах якого вони писалися», З великим людським болем і з великою художньою силою описував митець значні суспільні злами й потрясіння, що коїлись в Україні. Слушною є думка Сергія Єфремова, що Косинку цікавить не просто перебіг революційних подій, а буття народу.

Ця риса творчості письменника добре виявлена в одній із його ранніх новел «На золотих богів». У ній розкрито драму народу. Який змушений боронити свою волю, потім горіти у вогні завойовників-заброд («… одступило військо золотих богів, і на місці гарячих боїв селянської волі лишилась чорна руїна, полита сльозами, як дощем…»). Письменник романтизує боротьбу селян проти північних завойовників («За погорілі наші хати, за кров братів і волю нашу – вперед!…»), показує незмірність того горя, яке несли українському селу розбої білогвардійських банд.

Значна частина прози Григорія Косинки заглиблена в ситуацію, що склалася в житті українців після перемоги більшовизму. Деякі люди повірили новій владі й намагалися прищепити її в народному житті. Це герої оповідань «Темна ніч», «Десять», «Товариш Гавриш», «Політика». З іронією пише Косинка про «товариша Гавриша», який «голого до голого спинами стулює, хоче з цього кооперацію робити». Чекає таких людей гірке розчарування. «Ех, приборкали нашу волю… Тліє душа, болить… Смерть, Сашо, смерть, Сашо»,

В інших оповіданнях письменник розвінчує пристосуванство і звироднілість самої ідеї більшовизму. Цей мотив був предметом осмислення в багатьох творах 20-х років. До нього зверталися Микола Хвильовий, П. Панч, А. Головко, О. Копиленко та ін. В «Анкеті» Григорій Косинка зобразив учорашнього бандита Антона Собачку, який втерся в довір’я до нового режиму, став головою сільради й очолив у селі боротьбу з бандитизмом. Люди, правда, не зовсім переконані в тому, що Антон переродився. Дивлячись на його п’яні бешкети й садистську поведінку в сім’ї, вони говорять: «Бандит був – бандит зостався…», «в банді крутився і тут крутиться…», «Собачка – бандитський намул, ім’я якому смерть». Однак зупинити його люди не наважуються, бо, злякані, не раз пересвідчувались, що для кожного, хто не до вподоби, у нього знайдеться куля.

«Ваш батько вписує душі, як у граматику», – каже баба Оксана Антоновим дітям. Вписує – тобто розстрілює. Антон завжди ходить озброєним до зубів, при нагоді й без нагоди повторюючи свій девіз: «Плювать мені на людей». Вершини в розвінчуванні Собачки Григорій Косинка досягає в епізоді, коли Антон заповнює анкету,, яка потрібна «головному уполномоченому». На запитання про партійність Собачка відповідає: «Безпартєйний, но чесно прийшов із банди Зеленого к Совєтской власті, когда сидів чотири місяці в особому отдєлі ( і як я тільки свою шкуру спас? От обдурив, а мені тепер однаково – хоч чорту служитиму…)».

Не важко зрозуміти, що такого «чорта» Собачка знайшов, перейшовши на бік більшовиків, для яких не було нічого святого, людського.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


8 + два =



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)