Твір на тему: «Характеристика образу Захара Беркута з цитатами з твору» за повістю Івана Франко «Захар Беркут»

...

Твір на тему: «Характеристика образу Захара Беркута з цитатами з твору» за повістю Івана Франко «Захар Беркут» 4.09/5 (81.75%) 126 голос[ов]

Твір на тему: «Характеристика образу Захара Беркута з цитатами з твору» за повістю Івана Франко «Захар Беркут»

Іван Франко – видатний український письменник, у творах якого знайшли відгук близькі письменникові ідеї гідного життя народу і спільності. З найбільшою силою такі ідеї прозвучали в історичній повісті І. Франка «Захар Беркут». В образі головного героя твору втілені сила, міць і мудрість українського народу. Захар Беркут, строгий лицем і високий на зріст був «…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний». Основним життєвим покликанням цієї людини була самовіддана праця на користь рідного народу. Навіть досягнувши похилого віку, він приймає активну участь у житті громади, допомагає людям своїми знаннями і своїм досвідом. Усе життя Захар присвячує боротьбі за єдність людей. Навіть перед смертю він бачить лише перемогу своєї справи, якій віддав кращі роки свого життя.

Життєвою мудрістю і переконливістю сповнений виступ Захара Беркута перед громадою. Він завжди дотримує свого слова і з гордістю запевняє: «Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові». Навіть наприкінці свого життя Захар переживає за майбутнє свого народу. Він закликає своїх співвітчизників триматися разом, стояти незламно один за одного, щоб ніяка сила, ніякий ворог не змогли їх подолати. Я захоплююсь Захаром Беркутом, в образі якого І. Франко втілив патріотизм, народну мудрість і відданість народній справі.

Навіть своїм життям видатний український письменник І. Франко довів, що любов до рідної землі повинна проявлятися не у порожніх балачках, а у щоденній самовідданій праці. Таким був письменник, таким був і головний герой його найкращого твору. Ми знайомимось з Захаром Беркутом вже наприкінці його життя і застаємо героя «сивим голубом», дев’яностолітнім старцем, поважним лідером гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».

Як же прожив своє життя Захар Беркут і як йому вдалося заслужити повагу не тільки своєї громади, а й усіх сусідських громад? Відповіддю на ці питання можуть служити слова самого Захара: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим». Адже найголовнішим у його житті залишалася громада. Прагнучи принести їй користь, Беркут ще змолоду вирішив навчитися лікувати людей і досяг у цій справі незрівнянних висот. А після своєї чотирирічної подорожі Захар повернувся зовсім іншою людиною, бо не тільки набув лікарських знань, а й життєвого досвіду.

Розум і спостережливість допомогли Захару осягнути, що тільки єдність людей врятує звичайних українських селян від боярського князівства і рабства. Тому використовуючи свій талант, він розвиває стосунки із сусідніми громадами, дбає про дружні зв’язки між селами и практичну користь від цих зв’язків. Через це Захара поважають і йдуть до нього за порадою навіть з інших сіл. У Захара вісім синів. Він виховав достойну зміну, адже усі вони шановні люди, гідні свого батька.

У самих важких випробуваннях головний герой повісті І. Франка Захар Беркут проявляє себе як смілива і мудра людина. Наприклад, він дає завдання своїй громаді не тільки відбити, а й повністю розбити монголів, при чому й сам приймає у цьому активну участь. Саме у нього виникла рятівна думка про затоплення нападників водою гірського потоку.

Надзвичайну силу духу і шляхетність виявив Захар Беркут і тоді, коли на одних вагах постало життя його молодшого сина і доля громади. Як не важко Захару було зробити вибір, яким великим не був його душевний біль, але він зробив той вибір, який відповідав його обов’язкам. Не згоджується він і обдурити ворога: «Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю».

У своїй передсмертній промові Захар Беркут передбачає, що ця біда була для його співвітчизників не остання. Але він висловлює велику надію на кращі часи, на ті часи, коли люди пригадають давні справедливі порядки, відновлять їх, що й стане запорукою життя українського народу.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


8 − сім =



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)