Реферат на тему: «Гідроелектростанції України»

...

Реферат на тему: «Гідроелектростанції України» 5.00/5 (100.00%) 2 голос[ов]

Реферат на тему: «Гідроелектростанції України»

Спочатку цього року українські енергетики вже не раз заявляли про намір почати реалізацію нових енергоефективних планів. Наприклад, оголошений курс на енергозбереження та використання поновлюваних джерел енергії. Також частина з 817 мільйцонів ​​гривень, передбачених на фінансування енергоефективних програм, уряд пообіцяв виділити на запуск нових малих гідроелектростанцій. Вигідний чи це бізнес і де в Україні його перспективно розвивати, ми зясуєму у цій роботі.

Україна – криниця водних ресурсів для будівництва малих ГЕС. За даними експертів, гідроенергетичний потенціал малих річок країни – близько 12,5 млрд кВт/ч. Левова частка сучасних українських малих гідростанцій зосереджена в центральних областях і на невеликих річках у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Полтавській, Київській областях. Така географія має історичні корені. «Електроенергію на малих річках на території сучасної Центральної України виробляють давно. Ще в 20-х роках минулого століття тут налічувалося більше 80 станцій загальною потужністю 4 тис. кВт. У післявоєнний період електрифікація сільського господарства грунтувалася на будівництві та поліпшенні малих ГЕС. Задачу постачання електрикою в Союзі вирішували централізовано, тому в 1950-х роках було побудовано вже більше тисячі станцій, загальна потужність яких становила 30 тис. кВт.

Однак наприкінці 1950-х у Радянському Союзі взяли курс на розвиток центрального енергопостачання та основне виробництво електроенергії сконцентрувалося на потужних тепло- та гідростанціях, що призвело до занепаду малих ГЕС. До 1998 року з 1000 побудованих об’єктів працювало лише 20. У 2002 році взялися відновлювати Корсунь-Шевченківську ГЕС. Це одна з найстаріших станцій в Україні, побудована ще в 1934 році. Спорудження було закинуто, обладнання розкрадено, гребля перебувала в аварійному стані, а район був на межі екологічної катастрофи. У відновлення цієї ГЕС інвестували понад 6 мільйонів гривень.

Новим стимулом до відновлення малої гідроенергетики в Україні стало введення в 2009 році так званого зеленого тарифу – підвищених розцінок на енергію, видобуту з відновлюваних джерел. Увагу підприємців привернули зруйновані об’єкти в центрі країни. В основному за рахунок реконструкції старих гідростанцій кількість працюючих малих ГЕС в країні з 2009 року збільшилася вдвічі.

Зелена альтернатива

І все ж деякі експерти вважають, що Мекка для будівництва таких ГЕС в країні – Закарпаття, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області, а не центральні райони України. Навіть існує якийсь парадокс: 70 % всіх малих ГЕС зосереджено в центральних областях, тоді як 68 % гідропотенціалу знаходиться на заході країни. Але є ряд нюансів.

У своїй більшості земельні ресурси Карпатського регіону – це заповідні зони. На отримання дозволів будувати станції в Закарпатті піде вдвічі більше часу і сил, ніж у центральних регіонах. Крім того, немає реальної картини гідропотенціалу західного регіону – аналіз і вивчення не проводилися з 1984 року. З того часу в цьому напрямі велися лише епізодичні дослідження, які компанії здійснювали своїми силами перед будівництвом або реконструкцією станції. Так що інвесторові, що бажає освоювати ці регіони, доведеться починати з нуля.

Ведення цього бізнесу в Карпатському регіоні також пов’язане з відсутністю в горах нормальних ліній електропередач. Якщо розраховувати на збут енергії через загальну електромережу і будувати ЛЕП, вартість проекту відразу зросте в кілька разів. Таким чином, всі починання інвестора можуть залишитися нереалізованими через нерентабельність. За словами експертів, вихід – у розвитку гірської рекреаційної інфраструктури, щоб вироблена енергія спрямовувалася на забезпечення місцевих баз, курортів, санаторіїв.

Відкритим також залишається питання екології. Після розливу Канівської ГЕС захисники довкілля уважно стежать за діяльністю всіх гідростанцій . Деякі незалежні екологи стверджують, що одночасне будівництво великої кількості малих ГЕС може обернутися екологічною катастрофою для Карпат. Серед можливих бід називають висихання річок внаслідок порушення гідрологічного режиму, загибель риби (деякі популяції риби в Карпатах занесені до Червоної книги), руйнування прибережних захисних смуг.

Проте експерти стверджують: більшість з перерахованих загроз надумані. Існують європейські стандарти безпеки будівництва ГЕС. Якщо в Карпатах під час спорудження гідростанцій дотримуватимуться цих норм, природі нічого не загрожуватиме. Так стверджує Віталій Давій, президент Асоціації альтернативних видів палива та енергії України.

За підрахунками фахівців асоціації «Укргідроенерго», максимально досяжний потенціал України в малій гідроенергетиці – 8,3 мільйонів МВт/год. Влада врахувала потенціал малих гідростанцій в енергетичній стратегії України до 2030 року і запланувала забезпечити вироблення малими ГЕС 4,3 мільярдів кВт/год. Це 2,5 % від загального обсягу електроенергії в країні.

Після трьох років дії зеленого тарифу на електроенергію загальна потужність малих гідростанцій в Україні досягла 110 МВт/год. Споруда гідростанцій, для яких вже пройдена процедура землевідведення, додасть ще 80 МВт/год. потужностей. Решту 1,9 тис. МВт планується отримати за рахунок нових об’єктів. Проте інвестори не поспішають хапатися за дороге будівництво. Якщо ніша реконструкції старих малих ГЕС зайнята більш ніж на 90 %, то ринок будівництва – всього на третину. «На гідроенергію в Україні встановлений найнижчий зелений тариф. Наприклад, енергію вітру оцінили в 124,68 коп. за кВт/год., а води – в 85 коп. за кВт/год.

Крім того, з 2002-го по 2011 рік збільшили тариф на водокористування для потреб енергетики на 150%. З кожним роком збори підвищуються , як у такій ситуації можна бути впевненим, що будівництво нової ГЕС окупиться за той термін, на який розраховує інвестор? А адже вода не використовується, а тільки пропускається через турбіну. Повинна бути помірна плата.

Багато часу і фінансів у інвесторів віднімають будівельні та земельні узгодження. Іноді доводиться витратити на обхід всіх інстанцій близько двох років, навіть якщо мова йде про сотці землі . Все тому, що у нас немає чіткої схеми землевідведення для малих ГЕС.

Поки потенціал малих ГЕС використовується в Україні не більше, ніж на третину. Незважаючи на наявність природних ресурсів, видобуток енергії за допомогою малих річок – бізнес витратний і трудомісткий. Підприємців відштовхує також тривалий термін окупності – від 7 до 9 років. Крім того, для процвітання цієї галузі потрібні зміни в законодавстві. У зв’язку з цим залишається лише сподіватися на зміни в кращу сторону та поліпшення ситуації з гідроелектростанціями в Україні.


Завантаження...

Схожі твори

Прокоментуйте...или напишите ваш отзыв! Забронировать сочинение чтобы не списали одноклассники тоже здесь!

АНТИСПАМ: (Обязательно ответьте, надеемся у вас нормально с математикой?)


один + 1 =



или прокомментируйте через социальную сеть vkontakte (но лучше через комментарии выше!)