Ой, яка чудова українська мова!

“Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, — писав Тарас Григорович Шевченко. Цей геніальний поет якнайкраще розумів значення мови для повноцінного існу­вання народу.

Українська мова дуже мелодійна. Слухаючи, як гозорять носії нашої мови, упевнюєшся, що пісенна основа в ній має величезне значення. В одному оповіданні я прочи­тав про цікавий епізод, який стався з іноземцем-мандрівником. Прибувши з Україну і вперше почувши українську мову, іноземець запитав у свого супутника: “Про що вони співають?” — “Вони просто розмовляють, — відповів той і додав: — Це ж українці”.

Українська мова щедра на добро, тепло й ласку. Ма­буть, тільки в українській мові існує так багато пестли­вих слів: “лошатко”, “дівчинонька”, “коточок”. Звідки ж у нашій мові стільки ласки і добра?