Чистіше від сльози вона хай буде

Без мови — нема народу… але чомусь ми про це стали забувати.

Тут стиха дихає минуле (опис музейного залу)

Краєзнавчий музей — місце дуже затишне. Тихо й про­холодно в його великих залах. Минуле готове зустрітися із сьогоденням, щоб разом приготуватися до майбуття.

Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив

Тварин ми за звичкою називаємо братами нашими меншими. Ми ставимось до них дещо зверхньо: говорити вони не вміють, і розуму, здається, їм Бог недоважив. Як же ми помиляємося! Тварин ми приручили дуже давно, і не помічаємо, якими сумними очима вони інколи див­ляться на нас.

Не кидайсь хлібом — він святий

Заплющ на хвилину очі й уяви собі не таке вже далеке минуле. І на згадку прийдуть страшні образи: тридцять третій рік, голодомор, смерть.

За що я люблю свою школу

Наша школа нова, світла, красива, Її було нещодавно відремонтовано завдяки допомозі спонсорів. Змінилися й почуття школярів. Дуже приємно бачити свою рідну шко­лу оновленою, чути веселий гамір першокласників.

Страница 10 из 12« Перша...1011...Остання »