Трагедія нації крізь призму трагедії сім’ї (За романом В. Барки “Жовтий князь”)

В українській історії було багато трагедій. Однією з них став штучний голодомор за часів правління Йосифа Сталіна. У той час, як цивілізований світ із захопленням спостерігав за успіхами радянської влади в усіх сферах життя, на периферії імперії на межу життя і смерті було поставлено цілу націю. Сучасні історики наголошують на тому, що терор голодом був […]

Присвята сучасникам (За поезією Є. Маланюка)

Євген Маланюк є представником так званої “Празької школи” українських письменників. Це літературно-мистецьке угруповання можна вважати одним з найпрогресивніших в українській літературі XX століття. “Празька школа” опанувала досвід сучасної їй європейської поезії, зумівши синтезувати модернові впливи й суто національну змістовність на одному поетичному просторі.

На початку життєвого шляху (За ранньою творчістю О. Вишні)

Остап Вишня мав рідкісний талант гумориста й сати­рика. Без перебільшення можна сказати, що, вивчаючи творчість, а також життєвий шлях цього письменника, ми краще розуміємо сутність українського народу, його склад­ної й непересічної долі.

Мисливці всміхаються, молодо (За “Мисливськими усмішками” О. Вишні)

Остап Вишня зробив значний внесок в українську літе­ратуру. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника.

Подвійне “я” однієї людини (За оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”

Микола Хвильовий є дуже симптоматичною постаттю на тлі української літератури перших десятиліть XX століття. Він уособив шукання прогресивної частини суспільства, захопленої романтикою Жовтневої революції. Хви­льовий був одним з тих, хто намагався примирити дві непримиренності: жагу до оновлення й жах перед нелюдською жорстокістю прибічників більшовизму. І не дивно, що 1933 року сталася сумна подія: Микола Хвильовий […]

Страница 29 из 29« Перша...1020...2829